Андрій Кисіль: Кожен прожитий день він вважає часом роботи розуму і серця

Життєві основи цієї людини закладалися в дитинстві, у сімї. А шкільний викладач праці і креслення стверджував: його покликання – вчительство. Кожен прожитий день він вважає часом роботи розуму і серця. Дано хвилюватися за інших, співчувати, допомагати. Не чекає успіхів, а творить їх. Вважає щастям багатогранну духовність. Коли заснував обєднання «Душа Сумщини», його й самого позаочі стали називати душею. З повагою і доброю іронією. То знак. Знак для долі депутата Сумської обласної ради Андрія Юрійовича Кисіля.


Стиль життя

Це вже нині Андрій Кисіль розуміє, що у визначенні «стиль життя» немає поділу на головне і другорядне. Раніше як міркував: мовляв, як всі, ріс, навчався, щось у думках планував, цікавився буквально усім, мріяв… Нині хід думок інший: народився в такому прекрасному місті – Шостка! Найкращим шляхом тоді була дорога до рідної домівки. Місце, де завжди панувала щирість. Батько, Юрій Георгійович, усе життя пропрацював інженером. Мама, Людмила Миколаївна, багато літ трудилася на складному підприємстві «Імпульс». А ще скарб сім’ї – бабуся Надія Григорівна. Їй бог подарував 97 років життя. Не високими словами, а діями, прикладом навчала ця жінка усю рідню, як треба ділитися добром, допомагати знайомим і незнайомим. Вік не був на заваді участі у різних заходах, благодійних акціях. Бо ж так годиться, так по-людському. Оптимістка неймовірна! Була…

Родина, батьківська оселя завжди слугували підтримкою для Андрія Кисіля. Легкого везіння доля йому не призначила. Спроб же утверджуватися було чимало, включаючи і незвичні, зокрема і комерцію у Польщі. Пам’ятаємо ті роки, коли наші земляки везли продавати до цієї країни різноманітні якісні товари з України.

Перша ж освіта в Андрія Кисіля, як і прогнозувалося, педагогічна. Закінчив тодішній Сумський педінститут ім.А.С.Макаренка, факультет фізичного виховання.

З 1996 по 2010 роки працював у органах державної митної служби України. пройшов шлях від інспектора митного посту до начальника Глухівської митниці. Закінчив ще й Національну академію управління при президентові України у м.Харкові, одержавши спеціальність «Магістр державного управління». Здобув і вищу юридичну освіту.

Хоч як би не був зайнятий Андрій Юрійович, він прагне ніколи не проминути традиційних зустрічей випускників у рідній шосткинській школі №8. Ось і нинішнього року відсвяткували 30-річчя свого випуску. Вкотре підтвердили значимість поняття «однокласники», «рідна школа»… Незважаючи на пройдені роки, вони разом. Не підводять свій клас, школу, місто. Почуваються рідним колективом на все життя. І це просто здорово!

Курс долі зазнає змін

З 1991 року Андрій Кисіль живе в Сумах. Якось відразу і природно в ньому поселилося відчуття: це теж моє місто. Тут побудував дім, посадив сад. Займається бізнесом. Є директором ТОВ «Автопорт-сервіс». У товаристві працює і його син Олександр. Донька Карина здобуває освіту у Харкові. У минулому році родина поповнилась, з’явився зять Олександр. Наймолодша 11-річна Ліза успішно розвиває таланти, зокрема займається вокалом і танцями. Вона – учасник відомого колективу «Пігмаліон» Сумського палацу дітей та юнацтва. За перемоги в різних престижних конкурсах вже має 11 медалей.

Дружина Андрія – корінна сумчанка. Як кажуть їхні друзі, Андрій та Олена, дуже пасують і створені один для одного. Олена Володимирівна займається ресторанним бізнесом. Постійно працює над створенням і збереженням колективної атмосфери, – коли праця стає задоволенням, красою і смакотою. Тож працівники закладу постійно в числі переможців кулінарних конкурсів різного рівня. А сама Олена Кисіль у 2018 році на День підприємця була визнана найкращим ресторатором Сум. Одне слово, родина мала всі умови, щоб жити-поживати і добра наживати. Та у певний період минулого часу курс долі Андрія Кисіля, а значить і його сім’ї, зазнав змін. Він вирішив йти в депутати обласної ради. Перший прояв реакції родини на таку звістку: «Навіщо?!», змінився на обґрунтований висновок: «Треба допомагати!».

Поринувши в передвиборну діяльність, Андрій Кисіль зробив чимало висновків. Зачасту дивних і дивно-сумних. Часто він перетворюється на «швидку допомогу». Ну, просто не може відмовити безпомічним і забутим літнім людям. Маючи золоті руки і знання, допомагав робити різні ремонти – електричні, «батарейні». У такі моменти, бувало, з’являлися прямі нащадки –  при здоров’ї та ще й іноді на підпитку, і… зі списком про те, що ще треба зробити для літніх батьків. Ось так?!

Андрій Юрійович багато розмірковує на цю тему, говорить із виборцями. Прагне зрозуміти, куди ж котиться сучасний світ. І чому в ньому так багато жорстокості і цинізму, навіть до найрідніших людей. Відповіді, на жаль, невтішні.

Добро перемагає

У 2015 році Андрій Кисіль став депутатом обласної ради, очолив одну з профільних депутатських комісій. За покликом душі, Андрій Кисіль ще й благодійник. Вірить в істину про те, що тільки та держава може стати великою, в якій найбільше піклуються про дітей і людей поважного віку. «Так, – говорить він, – саме діти і ветерани, які віддали себе країні, сумлінно пропрацювали на державу – мій пріоритет, частина мого життя, якою дорожу і яку ціную».

Пам’ятається, як він у осінній день минулого року завітав до Сумської міської бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка, де зібралися люди цікавих доль, пари, які прожили разом 50, а то й більше років. З подарунками, гостинцями, з бажанням щиро поспілкуватися. Вийшло саме так, бо що від серця йде, до серця і прийде. «Отаких би депутатів побільше, то був би лад та злагода», – говорили учасники зібрання.

А випадкова зустріч учасників пленеру зразкової студії образотворчого мистецтва «Світ фарб» Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю з Андрієм Кисілем переросла у співпрацю, дружбу. Той день, проведений на території Молченського монастиря (божий знак!) має корисне продовження. Спочатку виставка в обласній філармонії «Під крилом натхнення», потім робота з ініціативи Андрія Юрійовича над проектом «Творчість народжується в родині», концерти – «Весна розквітає дитячими талантами», підтримка Всеукраїнського конкурсу молодіжних агітбригад, який феєрично пройшов на Сумщині…

«Я дійсно переконався, що наш центр позашкілля – найкращий в Україні. І він вартий мати свій сучасний європейський дім – Дім творчості. Це ж для обдарованих, творчих, ініціативних дітей. Наших розумників і нашу надію. Навколо такої мрії об’єдную всіх, хто не на словах, на ділі прагне зробити все, щоб молодь пов’язувала своє майбутнє з Україною», – запевняє депутат.

Андрій Юрійович щодня робить одну, а частіше і кілька добрих справ для людей. Пам’ятається, як наполегливо рятував він від закриття Сумську спеціалізовану школу №29, унікальну і своєрідну царину мистецтв для дітей. І таких випадків чимало, про кожен – окрема розповідь.

Бути там, де потрібно, де тебе чекають і розраховують на допомогу, підтримку. В Андрія Кисіля та його однодумців так і виходить. Придбали і передали «Швидкій допомозі» тести, що здатні оперативно виявити інфаркт. Добилися, щоб виділили кошти для встановлення в обласному перинатальному центрі сучасних вікон, заміни даху в Будинку дитини. Співпраця з обласним центром служби крові, відділенням гематології обласної дитячої лікарні, обласним центром комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю… така діяльність також в розкладі депутата обласної ради.

Багато разів від сестер Молченської обителі він передавав важкохворим дітям на лікування великі суми коштів. Це пожертви тих, хто зцілився, з бажанням, щоб вони послужили одужанню дітей.

…Добро діє і перемагає.

Об’єднати енергією

Скільки часу і про що ми думаємо щодня? Які робимо висновки? На жаль, з кожним роком все більше в них суму, зажуреності. Контрасти життя вражають злом, жадібністю. Чесність помирає, совість продається. Такі думки не раз обступали і Андрія Кисіля. Настрій, звичайно ж, від таких чорних думок псувався, ніби насувалась якась безвихідь.

Освітленість, повернення надії давали і дають поїздки до Путивлю. Їздить сюди з родиною, друзями, часто буває на службі у Молченському монастирі. У цих місцях відчуває особливу атмосферу, приплив енергії, а ще черпає потужну силу впевненості.

На певному етапі життя народився задум про створення громадського об’єднання з назвою «Душа Сумщини». Ідею одразу підтримали найближчі друзі, знайомі і зовсім незнайомі люди. З’явилися схвальні відгуки у соцмережах. Звичайно, були і заздрощі, й «чорнуха». І відверті кепкування. Та хай їм грець!

Як і задумував Андрій, рядки його звернення надзвичайно торкнулися сердець сумчан, жителів області. Адже йшлося в них про те, що найсильніше людей об’єднують все-таки спільні цінності, ідеали, а не гроші і розваги. «Що ж відбувається з нашим суспільством, з нашими близькими, – запитує він. – чому все ділиться на вигідно і невигідно? Храм, театр, бібліотека потрапляють в розряд «не модно». Зате нічні клуби, гральні автомати, забави під алкоголь – це по-сучасному».

Рух «Душа Сумщини» запрацював. Об’єднує енергію тих, хто зробив свій вибір на користь розвитку, а не деградації. Допомога храмам, закладам культури, організація свят для дітей і ветеранів, співпраця з талановитою молоддю – це все працює на збереження душі Сумщини, родинні цінності, любов до рідного краю.

Одне з високих бажань Андрія Кисіля – серйозно попрацювати, зокрема, над розвитком Сум. Сумський напрямок – щоб саме тут молодь побачила свою перспективу і успіх. Не бажала їхати за кращою долею в інші країни. І щоб Суми, як колись, розквітли трояндовим цвітом.

…Час великих сподівань

В одному із інтерв’ю депутат обласної ради Андрій Кисіль заявив: «Я – українозалежний!» Короткий і дуже вагомий висновок про те, що ні він, ні його родина не прагнуть шукати щастя за кордоном. Вважає: по-справжньому щасливим, потрібним можна бути тільки на рідній землі. Не чекати благ, а братися за роботу, оновлення. Для такої діяльності дуже підходить весна. І вона вже настала.

«Тож давайте, – говорить Андрій Юрійович, – складати конкретні справи до справ, наступальну небайдужість, відчуття, що всі ми відповідальні за Суми, область. Єднаймося, щоб множилися праця, патріотизм, взаємодопомога, любов. Жити і вірити! Сприйміть, шановні земляки, ці слова, як заклик, і підтримайте мене».