Громади-заручники і депутатський терор

У заручниках опинився Глухів, Конотоп, Білгород-Дністровський, Коцюбинське та інші населені пункти. Зриви опалювального сезону, відключення вуличного освітлення, блокада господарської діяльності — так депутати тримають у заручниках свої громади.


Вони не ходять на сесії, не розподіляють бюджет, аби зростала соціальна напруга і можна було позбутися обраного громадою мера, з яким у депутатського корпусу не виходить "домовитися". 

Як правило, боротьба триває навколо землі та бюджетних коштів. Депутати лобіюють інтереси бізнесу: забудов, громадських перевезень, торгівлі і т. д. За чотири роки роботи парламент так і не зміг збалансувати систему стримувань та противаг для місцевого самоврядування.

Громадський рух ЧЕСНО дослідив ситуації з саботуванням важливих для громад рішень і з'ясував, що могли би зробити законотворці, аби люди не були в заручниках у місцевих депутатів.

На національному рівні у парламенті після виборів відбувається процес формування коаліції. Президент має право розпустити Верховну Раду, якщо парламент не засідає 30 днів чи в ньому немає коаліції. На місцевому рівні з бездіяльними радами громади можуть жити роками. Чинне законодавство не передбачає дієвих важелів, які б давали можливість меру чи громаді розпустити всіх депутатів, які не працюють.

Розподілити бюджетні кошти можливо лише під час сесій більшістю голосів депутатів місцевої ради. Таким чином, через бездіяльність депутатів у мера та апарату ради немає коштів для того, щоб покрити навіть базові потреби міста: ремонт доріг, вуличне освітлення тощо.

Все, що передбачили парламентарі на місцевому рівні, — відкликання депутата за народною ініціативою. Але тут на заваді громаді може стати територіальна виборча комісія, яка формується з партійних квот, а також сама партія, яка може не підтримати волю громади.

Кожні 5 років Україна шукає майже 160 тисяч волонтерів — депутатів, які мають на безкоштовних засадах працювати на благо громад. Деякі кандидати йдуть у владу, щоб отримати доступ до ресурсу — бюджетних грошей та землі громади.

Якщо на посаду мера приходить той, хто вирішив зламати корупційну систему і не хоче давати відкати з підрядів чи допускати дерибан землі, рада заходить у жорсткий клінч із мером, і в результаті громада опиняється в заручниках.

Щоб вижити мера, який не йде на кулуарні домовленості з радою, де немає своєї більшості для ухвалення рішень, рада може "посадити" його на мінімальну зарплату й не голосувати за премії. Саме рада визначає, чи давати меру премію за роботу. Кабмін гарантує мерам досить низький рівень доходу. Зарплата міського голови, який є топ-менеджером, може бути на рівні прибиральниці. А відповідальність перед населеним пунктом — колосальна.

Депутатів, натомість, відкликати дуже важко. Мера можуть позбавити повноважень і виборці, і депутати. Якщо в депутатів не вийшло, бо нема 2/3 голосів, то вони можуть взяти в заручники населений пункт — не приймати бюджет, не ходити на сесії.

Трапляється, що виборці ходять по хатах депутатів і просять прийти на сесію. 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *