Працівники Сумського НВО відвідали своїх підшефних із Правдинської школи-інтернату

ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та Правдинську школу-інтернат, що знаходиться у Великописарівському районі, пов’язують десятиліття міцної дружби та тисячі спільно виплеканих вихованців. Співробітники підприємства є частими гостями в цьому навчальному закладі. За першої ліпшої можливості вони готують гостинці для підшефних і вирушають у дорогу. Нині приводом для відвідин став День учителя.


«Полюбити чужих дітей як рідних спроможні тільки люди з великим серцем. Саме такими є представники педагогічного колективу Правдинської школи-інтернату. Тому ми вважаємо за честь особисто поздоровити їх із професійним святом і, звісно ж, скориставшись нагодою, побачитися з нашими юними підшефними», – говорить голова жіночої ради СНВО, координатор поїздки Марина Семчук.

Традиційним для осінньої зустрічі заводчан, учителів та їхніх підопічних стало чаювання з солодощами, які передало підприємство разом із профспілкою «Машметал». Але самими смаколиками сумські машинобудівники не обмежилися. Власне, найменшим вихованцям закладу, яким усього по 4-5 рочків, придбані найнеобхідніші зимові речі: пальта, теплі куртки й штанці, а рукодільниці спеціального конструкторського бюро зв’язали їм кофтинки й шкарпетки. Так що тепер шефи-заводчани спокійні – дітвора точно не мерзнутиме. Щоб малечу зігрівали не лише речі, а й стіни, закуплено шпалери, які не тільки можна, а й потрібно розфарбовувати.

Старші вихованці закладу теж отримали презенти від Сумського НВО. Їм передано одяг, що знадобиться в повсякденні, а також чимало інших речей, зібраних у межах загальнозаводської благодійної акції «Допоможи правдинцям», до якої долучилася велика кількість небайдужих працівників об’єднання.

Олена Мартиненко, яка зі своїми колегами з цеху №3 дбає про учнів сьомого класу, відзначає, що їй як матері дуже тяжко спостерігати за дітьми, котрі не відчувають батьківської турботи та підтримки. «Звісно, ми не здатні замінити їм рідних, але подарувати часточку тепла цілком спроможні. Виявляти доброту не обов’язково якимись широкими жестами. Часом достатньо приязного слова чи щирих обіймів», – резюмує співрозмовниця.

Як розповідають сумські машинобудівники, котрі побували у Правдинській школі-інтернаті, подібні зустрічі вельми щемливі, адже дітлахи рахують дні до приїзду шефів і прагнуть приємно їх вразити своїми вміннями, талантами, здобутками у навчанні, а коли підходить час прощатися – дуже засмучуються. «Та ця розлука буде недовгою. Наприкінці грудня, впритул до новорічно-різдвяних свят, ми знову вирушимо до своїх підопічних і, безперечно, не забудемо прихопити мішок подарунків від Святого Миколая», – запевняє одна з учасниць акції Ірина Кочмак.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *