Слово «зібгати» присутнє в усіх нормативних словниках української мови. Найчастіше воно означає зім’яти чи зіжмакати щось. Фахівці наголошують: значення багатогранніші.
Чотири значення слова
За даними джерела, «зібгати» вживають так:
- Зім’яти, зіжмакати що-небудь жужмом.
- Зістикувати, скласти або зігнути предмет певним чином.
- Зліпити чи сформувати щось із тіста.
- Створити, написати чи зробити щось наспіх (переносно).
Приклади з літератури
Українські письменники часто вживали «зібгати». Ось цитати:
- «Зібгав Аркадій Петрович серветку, кинув на стіл і вибіг з хати» — Михайло Коцюбинський, «Коні не винні», 1912.
- «Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула» — Олекса Гуреїв, «Наша молодість», 1949.
- «А хто краще коровай зібгає, тому мати пива наливає» — Любов Забашта, «Квіт папороті», 1960.
- «Багацько в нас було працівників пера, та щось малі про те лишилися здобутки. Зібгає вірш чи жарт, ото всього добра. Та й шасть з очей — нема про його й чутки» — Павло Грабовський, «До українців», 1959.
Олексій Паламарчук