Науковці з’ясували: частка водню в ядрі Землі сягає 0,36–0,7% його маси. Цього вистачить на 9–45 світових океанів.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому нещодавно в журналі Nature Communications.
Формування планети під новим кутом
Понад 4,6 мільярда років тому навколо Сонця зіткнулися каміння, газ і пил. Так почалося творення ядра, мантії та кори Землі. У глибинах під гігантським тиском сформувалося щільне, гаряче рідке металеве ядро — здебільшого залізо й нікель.
Нове відкриття руйнує старі уявлення. Земля отримала основну частину води — головного джерела водню — ще під час народження. Не комети принесли її пізніше на поверхню.
Слова провідного автора
«Ядро Землі зберігало більшу частину води протягом першого мільйона років історії планети. За обсягом води наступними є мантія та кора. Поверхня — там, де існує життя, — містить найменше водню», — пояснив доцент Школи наук про Землю та космос Пекінського університету Дуньян Хуан.
Дослідження водню ключове для розуміння планетоутворення й еволюції життя.
Вчені давно оцінювали, скільки водню ховається в розплавленому металевому ядрі. Аналізували хімічні реакції в залізі. Та ядро надто глибоке для прямих спостережень. Лабораторні умови високого тиску важко відтворити.
Висновки опосередковані, з невизначеністю. Не враховують усіх хімічних взаємодій. Проте, якщо гіпотеза підтвердиться, водень супроводжував Землю від початку. Комети й астероїди додали лише частину.
Олексій Паламарчук