Багато квітникарів скаржаться: герань (пеларгонія) витягується в тонку “палицю”, не кущиться й не цвіте пишно. Проте перевірені методи обрізки, розмноження та посадки перетворять її на квітучий шар.
Обрізка: врахуйте сорт і час
Не всі сорти герані генетично кущаться. Тюльпаноподібні пеларгонії дають лише дві-три гілки й не стають кулястими. Для інших обрізка обов’язкова.
Якщо восени не обрізали, а рослина витягнулася за зиму, дійте зараз. Прищипування стимулює бічні пагони. Видаляйте зайве сміливо — це оновить кущ.
Групова посадка та розмноження
Найшвидший шлях до густоти — кілька живців в одному горщику. Великі садіть по два, дрібні — по три. Результат: об’ємний кущ із безліччю квітконосів, як у томатів по два в лунці. Виняток — надто розростаючі сорти для великих вазонів на 50 літрів.
Обрізані живці вкорінюйте у воді з кореневином. За два тижні з’явиться міцне коріння. Використовуйте верховий нейтральний торф (наприклад, агробалт синій) — пухкий і поживний. Проліть водою, розімніть руками.
На дно додайте діатоміт чи цеоліт проти переливу. Для маточних кущів змішайте торф із мінеральними добавками: цеолітом, діатомітом, деревним вугіллям чи вермікулітом. Ґрунт не пересихатиме швидко.
Лайфхак для пересадки: вставте порожній стакан у новий горщик, засипте ґрунтом навколо, примніть і витягніть. Отвір готовий для рослини з грудкою землі.
З насіння: у міні-тепличках із просіяним торфом змочіть ґрунт, розкладіть насіння, обприскайте, накрийте. Сходи — за 5–10 днів. Провітрюйте щодня, підтримуйте вологість нижнім поливом.
За правильного догляду герань стане окрасою дому чи балкона.
