Учені виявили, що зміни форми великого сідничного м’яза можуть сигналізувати про приховані загрози здоров’ю, зокрема розвиток діабету другого типу. Згідно з дослідженням, яке презентують на щорічній зустрічі Радіологічного товариства Північної Америки, форма м’яза залежить від способу життя, процесів старіння та захворювань, як-от остеопороз і діабет 2 типу.
Методика дослідження
Дослідники застосували метод картування, який обробляє серію МРТ-зображень для створення детальної тривимірної анатомічної моделі. Вони проаналізували дані 61 290 МРТ-досліджень із Британського біобанку, вивчаючи структурні особливості та склад м’язів.
Результати та відмінності
У учасників із діабетом 2 типу чоловіки мали зменшення м’язової маси. У жінок спостерігалося збільшення м’язової маси, ймовірно, через інфільтрацію жиру в м’язи. У тендітних чоловіків фіксували загальне зменшення м’язової маси в ділянці великого сідничного м’яза. У жінок ефект тендітності обмежувався дрібнішими ділянками.
“Характеристики помітно різняться у чоловіків і жінок із діабетом 2 типу. У чоловіків ми спостерігали локальну внутрішню деформацію, ділянки, де м’язова поверхня прогинається всередину, ймовірно, через ранню регіональну атрофію”, – розповіла авторка дослідження Марджола Танай.
Водночас у жінок фіксували розширення певних ділянок назовні, що відповідає вищій тенденції до відкладення жиру всередині або між м’язами. “Ці протилежні ознаки вказують на те, що одне й те саме захворювання проявляється по-різному в чоловічих і жіночих м’язах, що підкреслює біологічні статеві відмінності, які традиційні вимірювання м’язів не враховують”, – зазначила вона.
Такий підхід дозволяє фахівцям відстежувати, чи покращує втручання структурне здоров’я м’язів, а не тільки їхній розмір чи загальний вміст жиру. Люди з діабетом часто стикаються з проблемами опорно-рухового апарату, які обмежують фізичну активність і посилюють інші проблеми зі здоров’ям. Результати проливають світло на специфічні зміни м’язів під час діабету, допомагаючи зрозуміти опорно-рухові ускладнення та скоригувати фізіотерапію.
Олексій Паламарчук