Майже 450 літрів компонентів крові: сумські машинобудівники роблять вагомий внесок у розвиток донорства

Для цілої плеяди працівників ПАТ «Сумське НВО» Всесвітній день донора, що святкується 14 червня, – наче друге професійне свято. Вже більше шести десятиліть на підприємстві діє потужний донорський рух, аналогів котрому немає в Україні. Завдяки заводчанам за цей час врятовано сотні життів. Тільки з початку 2018 року донори-машинобудівники зарадили в біді 25 людям.


Як зауважує координатор донорського руху СНВО Сергій Чирва, напередодні Всесвітнього дня донора заводчани долучилися до чергового (одинадцятого в нинішньому році) забору крові, тим самим довівши поточний показник зібраних крові і плазми до 450 літрів. «У цілому, на 2018-й ми запланували 24 донорські акції. Кожну з них зазвичай відвідують близько 70 осіб, а здана ними цілюща речовина абсолютно безкоштовно при першій же потребі скеровується на допомогу співробітникам об’єднання, їхнім рідним і, звісно ж, ветеранам виробництва», – пояснює Сергій Васильович.

Про милосердя сумських машинобудівників-донорів добре знають не тільки на Сумщині, а й у державі. Власне, нині в області налічується майже 30 людей, яким присвоєно найвище звання у даній царині – «Заслужений донор України».  2/3 із них – вихідці з СНВО. Вони зробили понад 100 донацій, що співмірно з 45 літрами пожертвуваних компонентів крові.

 Що це не захмарні цифри і їх навіть можна перевищити, на своєму прикладі доводить електрозварник цеху №17 Олег Ігнатенко. Він є регулярним донором із 1985 року, здав уже більше 50 л рятівної рідини і говорить, що це ще не межа. «Як і чимало в нашому житті, все вирішив випадок – дитині моєї доброї знайомої невідкладно знадобилася кров під час операції. Розмірковувати не було коли: пішов, здав і тільки потім усвідомив, наскільки це важливо для тих, хто опинився в біді. З роками потреба в донорській крові не втрачається, тож я й надалі прагнутиму приносити людям користь у такий спосіб», – розповідає заводчанин.

Окрім того, на сотні йде лік представників підприємства, які здобули титул «Почесний донор України». До цієї когорти належать ті, хто поділився з нужденними 18 літрами власної крові (більше 40 донацій). Серед них – оператор верстатів із програмним керуванням цеху №12 Юрій Степаненко. Його донорська історія перевищила вже чверть століття, а на рішення здавати кров вплинули колеги. «У нас у підрозділі багато тих, кому небайдуже до страждань інших, для кого донорство – внутрішня потреба. Покликали до свого гурту й мене. Маючи одноразовий армійський досвід, погодився, а потім і не зчувся, як втягнувся, – відзначає сумський машинобудівник. –  За обсягами зданої крові вже можу претендувати на звання заслуженого донора, хоча це ніколи не було самоціллю».   

Разом із тим донорський рух ПАТ «Сумське НВО» повсякчас поповнюється новими активістами, що, напевно, і є головним секретом його довголіття. Приміром, кілька місяців тому вперше взяла участь у заводських донорських акціях інженер проектного центру корпоративної інформаційної системи управління підприємством Марина Каа. Дівчину довго зупиняв страх перед процедурою здавання крові, та все ж бажання бути корисною виявилося сильнішим. «Тривалий час відтерміновувала свій похід до донорського центру, а дарма. Здавати кров – абсолютно неважко. Перша донація викликала неймовірні відчуття. Безсумнівно, я перемогла себе, власні побоювання, однак це ніщо порівняно з тими легкістю і натхненням, що приходять опісля. Вже здавала кров тричі й охоче продовжу це робити в подальшому», – зізнається співбесідниця.