У сезон свят на екрани повертається класичний сюжет: амбіційна міська дівчина зустрічає хлопця з маленького містечка і закохується так сильно, що готова кинути всі плани заради життя з ним.
Хоча такі фільми дарують комфорт і хепі-енд, вони часто просувають ідею, що жіночі мрії можна легко відкласти заради кохання, пише старша викладачка судової психології в Університеті Вустера Гілл Харроп.
Романтика чи втрата себе?
Дослідження Рахайю показує, що жінки нерідко несвідомо “стирають” себе у стосунках, ставлячи потреби партнера вище за власні. У кіно це виглядає романтично, але в реальності може призвести до розчарування і втрати ідентичності.
Шлях до самореалізації
За теорією Маслоу, відчуття самореалізації є ключем до повноцінного життя. Партнер може дати любов і підтримку, але шлях до розкриття потенціалу кожен проходить сам. Іноді це означає не переїзд у маленьке містечко, а повернення до мегаполісу та своїх амбіцій.
Дослідження Захро та колег (2023) доводить, що жінки можуть бути сильними, незалежними й водночас будувати глибокі стосунки – ці поняття не виключають одне одного. Можливо, замість відмови від кар’єри, героїня могла б працювати віддалено, а її партнер – знайти сезонну роботу в місті, пропонує авторка.
“Звичайно, якщо один із них дійсно хоче відмовитися від усього заради нової пригоди, це теж добре, якщо вибір ґрунтується на самореалізації, а не на відмові від своїх мрій”.
