Пішов із життя останній партизан-ковпаківець Петро Брайко

У Москві 7 квітня на 99-му  році пішов з життя останній партизан-ковпаківець, Герой Радянського Союзу, полковник  Петро Овсійович Брайко.


Петро Брайко народився 9 вересня 1919 року в селі Митченки на Чернігівщині. У 1937 році закінчив Конотопський педагогічний технікум і деякий час працював учителем.

З серпня 1938 року був в Червоній Армії. У 1940 році закінчив Московське військово-технічне училище НКВС ім. Менжинського. Був направлений командиром взводу зв'язку до 16-го оперативного прикордонного полку Західного прикордонного округу. Потім проходив службу на 13-й заставі 97-го прикордонного загону в Україні.

З першого дня Великої Вітчизняної війни — на фронті. Героїчно бився на заставі, потім з уцілілими прикордонниками більше місяця виходив з оточення. Пройшовши понад 500 кілометрів, перейшов лінію фронту під Києвом і в серпні 1941 року був зарахований до 4-го мотострілецького полку НКВС командиром роти зв'язку. Проте в Київському котлі у вересні 1941 року майже весь полк загинув. Лейтенант Брайко був поранений, переховувався у місцевих жителів, неодноразово заарештовувався і втік, у тому числі з сумно знаменитого Дарницького табору військовополонених.

У лютому 1942 року, після чергової втечі, потрапив до Путивльського партизанського загону Сидора Ковпака. Спочатку був зарахований рядовим бійцем, потім командував взводом, ротою, був начальником розвідки з'єднання. У 1943 році був начальником штабу Кролевецького партизанського загону, що входив до з'єднання Ковпака. Потім командував цим загоном.

У 1944 році був призначений командиром 3-го полку 1-ї Української партизанської дивізії. Очолив проведення понад 100 бойових операцій. Брав участь у семи рейдах по тилам ворога. За час рейду західними областями України і східним воеводствам Польщі полк знищив сотні гітлерівців і пустив під укіс 4 ворожих ешелонів. У селищі Світ (Кореличський район Гродненської області) полк розгромив 9 маршових батальйонів противника.

7 серпня 1944 року йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Петро Овсійович Брайко помер у Москві 7 квітня 2018 року.

У 1948 році Петро Брайко був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності і за статтею позбавлений військових нагород і засуджений на 10 років. 24 жовтня 1953 року повністю реабілітований, з відновленням нагород.

У січні 1954 року зарахований слухачем Військової академії імені М. В. Фрунзе, після закінчення якої був спрямований у внутрішні війська МВС СРСР заступником командира військової частини № 7576 в Москві. Потім в 1959 році призначений начальником Внутрішніх військ МВС Казахської РСР.

Після звільнення в запас (1960) закінчив Літературний інститут імені А. М. Горького (1968), написав понад 20 книжок: «Партизанский комиссар», «Люди в зелених фуражках», «Внимание, Ковпак» та інші.

Почесний громадянин міста Замосць (Польща), заслужений діяч культури ПНР. У Спадщанському лісі під м. Путивль  на алеї Героїв встановлено бюст П. О. Брайка.