Нове дослідження науковців із Південної Кореї шокувало результатами: звичайні тостери та фени викидають трильйони ультрадрібних частинок, здатних проникати у кров. Найбільшу небезпеку ці невидимі викиди становлять для дітей через особливості їхньої дихальної системи.
Про це повідомляє джерело.
Нещодавнє наукове дослідження оцінило рівень забруднення повітря в оселях, яке створюють звичайні побутові пристрої, та визначило, які з них можуть бути потенційно небезпечними під час використання.
Деталі експерименту
Група вчених із Пусанського національного університету у Південній Кореї створила спеціальну лабораторну камеру, де вимірювала кількість ультрадрібних зважених частинок (UFP), що виділяються в повітря під час роботи різної домашньої техніки. Ці частинки мають розмір менше 100 нанометрів, тобто є настільки мікроскопічними, що здатні проникати глибоко в організм людини.
У межах експерименту протестували різні моделі тостерів, аерофрайєрів і фенів. Більшість приладів продукувала значні обсяги ультрадрібних частинок. Найбільшим джерелом забруднення виявився тостер із висувним механізмом: навіть без хліба він викидав приблизно 1,73 трлн UFP за одну хвилину роботи.
Ризики для здоров’я
Хоча безпосередній вплив таких частинок на здоров’я не був предметом цього дослідження, комп’ютерні моделі показали, що UFP настільки малі, що не затримуються носовою порожниною. Вони здатні проникати глибоко в легені як дорослих, так і дітей. Водночас саме діти через менші дихальні шляхи є найбільш уразливими.
«Наше дослідження підкреслює потребу в розробці електроприладів з урахуванням рівня викидів та у вікових рекомендаціях щодо якості повітря в приміщеннях. У довгостроковій перспективі зменшення викидів ультрадрібних частинок від повсякденних пристроїв сприятиме здоровішому повітрю в оселях і знизить ризики хронічного впливу, особливо для маленьких дітей», — зазначив інженер-еколог з PNU Чангхьок Кім.
Дослідники з’ясували, що основними джерелами таких викидів є електричні нагрівальні елементи та щіткові двигуни постійного струму. Водночас фени з безщітковими двигунами виділяли у 10–100 разів менше частинок порівняно з традиційними моделями.
Окрім цього, в повітряних частинках були зафіксовані сліди важких металів — міді, заліза, алюмінію, срібла й титану. Найімовірніше, вони потрапляють у повітря безпосередньо з нагрівальних спіралей і моторів приладів.
«Наявність таких важких металів підвищує ризик цитотоксичності та запальних процесів, коли частинки потрапляють у людський організм», — пояснює Кім.
Автори наголошують, що дослідження не мало на меті оцінити прямі наслідки для здоров’я від використання цих приладів і впливу UFP. Водночас попередні наукові роботи вже пов’язували ультрадрібні частинки з розвитком астми, серцево-судинних захворювань, гіпертонії, діабету та онкологічних хвороб.
Проблема якості повітря у приміщеннях привертає дедалі більше уваги: науковці аналізують вплив не лише побутової техніки, а й косметичних засобів на кшталт дезодорантів, лаків і спреїв. З огляду на зміну клімату та наслідки пандемії люди сьогодні проводять у приміщеннях значно більше часу.
Дослідники закликають зосередитися на підвищенні безпеки побутових приладів і зменшенні рівня ультрадрібних викидів. Частину рішень можуть запропонувати виробники через вдосконалення конструкції та енергоефективності, однак для реальних змін, імовірно, знадобиться суворіше регулювання.
«Розуміння джерел забруднення допомагає розробляти профілактичні заходи та політики для підтримання здорової якості повітря у приміщеннях», — резюмував Кім.
Олексій Паламарчук