Глава Китаю Сі Цзіньпін у новорічному зверненні, трансльованому державними ЗМІ, знову висунув погрози щодо Тайваню, вважаючи острів частиною суверенної території КНР.
«Нас, китайців по обидва боки Тайванської протоки, об’єднують кровні та споріднені зв’язки», — заявив він. «Возз’єднання нашої батьківщини — історично неминуче і завадити цьому нікому не вдасться».
Цього тижня Китай розпочав наймасштабніші за всю історію військові навчання навколо острова.
Чому ворогують Тайвань і Китай
Тайвань і навколишні острови контролюються частково визнаною Китайською Республікою. Свої права на острів заявляє КНР, з точки зору якої Тайвань входить до однойменної адміністративної одиниці Китаю.
У 1949 році, зазнавши поразки у Громадянській війні від військ Мао Цзедуна, очільник уряду Республіки Китай Чан Кайши сховався на Тайвані. Разом з ним туди перебралися його партія Гоміньдан, адміністрація та парламент.
1971 року Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці — з того часу ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР на чолі з комуністами як над материковим Китаєм, так і над Тайванем.
Протистояння між КНР і Китайською Республікою неодноразово призводило до збройних сутичок. Офіційний Пекін вважає владу Тайваню сепаратистами. Тайбей же спочатку не визнавав владу Комуністичної партії і претендував на відновлення свого контролю над усім Китаєм. Хоча в останні десятиліття влада Тайваню вже не декларує таких претензій, намагаючись відстояти хоча б суверенітет острова.
Щоб нашим читачам було зрозуміліше, можемо навести таку умовну аналогію: якби уряд УНР зміг зберегти контроль хоч над якоюсь частиною України в результаті визвольних змагань 1917-21 рр, то відносини між ним та УРСР були б схожими на ситуацію між КНР і Тайванем.