Енергетична криза в Україні, спричинена російськими обстрілами, викликала дискусії. Чому Харків краще справляється з відключеннями, ніж Київ? Президент Зеленський висловив невдоволення київською владою. Новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль заявив: Київ підготовлений значно слабше за Харків, якщо взагалі підготовлений.
Експерти вважають таку оцінку частково політичною через напружені відносини мера Києва Віталія Кличка з президентом. Та факт лишається: Харків реагує швидше й ефективніше. Офіс президента створив постійний штаб для координації в Києві. Також планують переглянути правила комендантської години під час сильних морозів.
Кличко відповів на звинувачення. За чотири роки війни президент жодного разу не зустрічався з мером столиці. Місто та енергетики активно працюють над виправленням ситуації.
Політика чи недбалість: відмінності в підготовці
“Як на мене, то оцінка вищого керівництва частково відповідає реальному стану речей, але тут варто зауважити важливу деталь: питання захисту столиці у будь-якій країні, це не тільки питання місцевої влади, бо це столиця. Тому, звісно, можна показувати пальцем на Кличка, але й треба не забути подивитися у дзеркало. І поставити собі питання: що зробила центральна влада, щоб допомогти Києву чи хоча б скоординувала дії? На жаль, нічого цього зроблено не було. Тому перекладати провину, як мінімум не є коректно”, — зазначив Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія ХХІ» та експерт з енергетичної безпеки.
Харків ефективно використав донорську допомогу для закупівлі обладнання когенерації. Центральна влада тут посприяла. Перші масовані атаки росіян на енергетику Харкова сталися 11 вересня 2022 року — зруйнували ТЕЦ-5. Місто пережило опалювальний сезон 2022-2023. Мер Ігор Терехов зосередився на диверсифікації: розосередженні генерації за рахунок донорських коштів.
Київ атаки зазнав з листопада 2022-го. Спочатку удари по підстанціях «Київська» та «Північна» в області — компетенція «Укренерго». Поки столиця чекала відновлення, Харків закуповував обладнання.
“На жаль, тут доречним буде прислів’я: розумний вчиться на помилках інших, а дурень — поки свої не зробить. Це може трохи грубо звучить, але досвід Харкова не став прикладом для Києва”, — каже Гончар.
Подібний досвід має Житомир, де ще до повномасштабної війни створювали енергетичне самозабезпечення. Київ міг би перейняти підхід, але не зробив цього. Списувати все на міську владу некоректно, особливо щодо ППО.
Ракети, морози й прогноз: що попереду
Які б заходи не вживала місцева влада, без надійного ППО вони марні. “У Києві зосереджено все, і не тільки енергетичні об’єкти… Тому не варто сподіватися на те, що якісь дії штабів чи інші заходи вирішать проблеми Києва, якщо місто не матиме надійного захисту від ракет та дронів”, — підкреслює Гончар.
Харків менший за площею й населенням. Багато жителів виїхали, приїхали переселенці з прифронтових зон. У Києві варто підрахувати населення непрямо — за продажами хліба чи продуктів. Це допоможе спланувати ресурси для критичних сценаріїв.
Росія фокусується на Києві, аби схилити до капітуляції під виглядом “миру”. Розвідувальні дрони над столицею сигналізують про нові удари. Київ — енергодефіцитний, залежить від Рівненської АЕС по лінії 750 кВ, яку атакують.
Морози ускладнюють ремонти. Антициклон і снігопади гальмують роботу. Електротранспорт зупинився. Чутки про закриття магазинів перебільшені: мережі оптимізували роботу, закрили непопулярні точки. Маркети біля будинків функціонують. Асортимент стабільний, крім хліба, сосисок і води в бутлях. Росія маніпулює фото порожніх полиць для паніки.
Ситуація залишиться напруженою. “Сподіватися на якесь диво не доводиться… Але з наступного тижня арктична погода накриє європейську частину Росії. І тоді настане час українських «Лютих» дронів і крилатих «Нептунів», які полетять по російських енергооб’єктах”, — прогнозує Гончар.