Служба національної безпеки Латвії (SAB) попередила: кібератаки та диверсії з боку Росії не слабшають. Більшість інцидентів уникають серйозних збоїв у критичній інфраструктурі.
Рекорд 2025 року
Щорічний звіт агентства, опублікований цього тижня, фіксує історичний максимум кіберзагроз. Їхня кількість значно зросла порівняно з періодом до вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Основні типи атак: кіберзлочинність і цифрове шахрайство. Водночас зафіксовано спроби вторгнення, поширення шкідливого ПЗ та DDoS-напади на державні й муніципальні сервіси.
Росія лишається ключовим джерелом небезпеки. Мотиви – стратегічні цілі Москви та політична, матеріальна підтримка України Латвією. Особливий ризик для енергетики, водопостачання й транспорту через слабкий захист операційних систем.
Тактика та перспективи
Хактивістські групи, пов’язані з Росією, цілеспрямовано б’ють по промислових об’єктах. Мета – тимчасові збої, залякування населення й покарання за підтримку Києва. У липні 2025-го, після оголошення латвійської фірми про контракт на безпілотники, стався потужний DDoS-напад, який не порушив роботу сервісів.
SAB прогнозує: загроза збережеться після завершення війни в Україні. Москва планує ворожі дії у 2026-му й далі. Сприйняття Латвії нагадує ставлення до України перед повномасштабним вторгненням – це сигнал про можливу ескалацію.
У жовтні 2025-го президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила: “Це гібридна війна, і ми повинні ставитися до неї дуже серйозно”.
Польща ледь уникла блекауту через кібератаку на енергосистему. Ймовірний винуватець – угруповання Sandworm, пов’язане з російською розвідкою. Наприкінці 2025-го ще одна атака на електроенергетичні об’єкти загрожувала занурити країну в темряву.
Олексій Паламарчук