Ситуація біля Гуляйполя у Запорізькій області різко погіршилася. Російські сили скористалися складною погодою та виснаженням українських підрозділів, захопивши ключові території й позиції.
Про це повідомляє джерело.
Перелом стався наприкінці грудня. Штурмові групи ворога використали густий туман для прикриття й проникли в місто вздовж річкового русла. Раптовий удар призвів до втрати українського командного пункту.
Військові відступили під тиском, покинувши техніку та карти позицій. Окупанти одразу відкрили щільний вогонь по операторах дронів.
«Це була катастрофа», — цитує джерело капітана Дмитра Філатова, командира Першого окремого штурмового полку ЗСУ, якого терміново кинули на порятунок оборони.
Чому оголився фронт
Аналітики джерела називають події в Гуляйполі симптомом ширшої проблеми. Київ обороняє лінію фронту довжиною понад 1100 км без достатніх резервів.
У 2024 році ресурси зосередили на Донеччині. Запорізький напрямок виявився вразливим.
За даними фінської групи Black Bird Group, у листопаді–грудні РФ захопила майже 440 кв. км у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Це на 20% більше, ніж на Донбасі за той період. Ворог контролює щонайменше половину Гуляйполя.
Оборону довго тримали підрозділи територіальної оборони. Мешканці скаржилися на дефіцит озброєння.
«Раз на два дні вона (гармата — ред.) робила кілька пострілів — і все. Нема з чого стріляти», — розповіла 70-річна жителька Гуляйполя Світлана Листопад.
Ротації стали рідшими, доки не припинилися. «Людей не залишилося».
Командири визнають проблеми з комплектацією. Начальник штабу батальйону безпілотників 260-го полку Владислав Бащеванжи навів статистику: «Батальйон має налічувати близько 500 осіб. Якщо є 100 — уже пощастило».
Тактику ЗСУ називають «гасінням пожеж»: прориви ліквідовують, послаблюючи інші ділянки. Україна будує нові лінії з ровів і колючого дроту, уникаючи донецького сценарію.
Росія неодноразово переносила терміни захоплення Донбасу. Нині Москва називає дедлайн — вихід на адмінкордони Донецької області до квітня 2026 року.
В Офісі президента наголошують: плани незмінні з 2025-го, але реальних спроможностей у РФ немає, попри розмови про «буферні зони» та наступи.