23 січня 2026 року поблизу Костянтинівки двоє бійців 5-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони Ігор Максимчук (“Хміль”) та Володимир Александров (“Позитив”) натрапили на засідку. Вони прямували до точки для отримання посилки.
Захоплення та перші кроки порятунку
За даними джерела, “Хміль”, командир міномета, отримав кульове поранення в груди. “Позитив” був поранений у ногу й не міг рухатися самостійно. Окупанти затягли їх до будинку. Згодом росіяни змусили “Позитива” повідомити командування про тяжкий стан.
Командування батальйону готувало евакуацію. Продовжувало скидати медикаменти та посилки. 24 січня піхотна група помітила ворога поруч. FPV-дрони завдали удару по позиції.
Увечері “Позитив” вийшов на зв’язок. Повідомив: двоє окупантів утекли, ще двоє залишилися пораненими. Він переконав росіян здатися. Готувався до виходу.
Складна операція та результати
Протягом днів планували порятунок. Скидали медикаменти, ноші, їжу, теплий одяг. Визначали маршрут. 29 січня на проміжну точку прибув запасний наземний розвідувальний комплекс “Тарган 3К”. Вранці стартував основний “РИСЬ PRO” з евакуаційною групою з чотирьох бійців.
Під час виходу “Позитив” рухався з двома полоненими. Один росіянин загинув від удару по НРК. Вони сховалися в будівлі. Наступного дня евакуювали “Позитива” та другого полоненого за допомогою НРК до безпечної зони.
“Позитиву” надали допомогу. У нього роздроблена тазова кістка та пошкоджений суглоб. Стан стабільний. Полонений росіянин переданий на допит.
Операцію провели понад 30 бійців батальйону: оператори БпЛА та НРК (“Крава”, “Бен”, “Термінатор”), медики, техніки, розвідники, евакуаційна група, командири мінометників.
Доля Ігоря Максимчука (“Хміль”) невідома. Він нагороджений орденом “За мужність” III ступеня. Вшанований за честь і гідність у виконанні завдань.
Командування та бійці бригади дякують усім учасникам операції.
Олексій Паламарчук