Генштаб ЗСУ повідомив: Сили оборони України у січні завдали серії ударів по полігону «Капустин Яр» в Астраханській області РФ. Ракети «Фламінго» влучили в комплекс «Орєшнік», де росіяни готують пуски.
Що відомо про атаку, чому цей об’єкт стратегічно важливий і чи справді застосували «Фламінго»?
Деталі удару по Капустиному Яру
Протягом січня 2026 року Сили оборони вразили ангарний комплекс на полігоні «Капустин Яр». Там проводять передстартовий монтаж балістичних ракет середньої та міжконтинентальної дальності, зокрема «Орешніка» — ним Путін нещодавно атакував Львівщину.
Частина будівель пошкоджена, один ангар суттєво зруйнований. Особовий склад частково евакуювали. Ракети ймовірно пролетіли окуповані території, Ростовську та Волгоградську області РФ.
Відео пуску в мережі
5 лютого в мережі з’явилося ймовірне відео запусків «Фламінго» по Капустиному Яру. Кадри опублікував у X співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман.
«Зараз усі пишуть, посилаючись на ГШ, про те, що ракети вразили Капустин Яр. Ось відео пусків ракет FP-5 „Фламінго“, частина з яких пішла по Капустиному Яру», — підписав пост Штілерман.
Генштаб і Міноборони України не підтвердили автентичність відео.
Реакція РФ
Російська влада мовчить про удари. Міноборони РФ не згадувало ракетних атак на Астраханську область у січні, лише перехоплення чотирьох українських БПЛА 28 січня над регіоном.
Значення атаки: оцінка експертів
Авіаексперт Валерій Романенко наголосив: «Капустин Яр» — ключовий випробувальний центр ракетної техніки з комплексом «Орешнік». Ураження ускладнить росіянам заміну потужностей.
«Якщо дійсно завдали серйозного ураження, то це пункт управління. Це удари по пункту управління, удар по радіолокаційних станціях… З одного боку, „Капустин Яр“ — „мухос*анськ“, місце зі страшним кліматом… Їх там треба регулярно бити», — сказав Романенко.
Олександр Коваленко з групи «Інформаційний спротив» назвав удар подією надвисокої ваги. Полігон — єдиний у РФ для тестів нових ракетних технологій.
«За фактом, Україна вкотре показала всьому світу, що російською ядерною доктриною можна насправді зробити… а точніше, що нею можна підтерти», — написав Коваленко. Він відзначив прорив ППО «Фламінго».
Джерело підкреслює: це перше офіційне підтвердження використання FP-5 «Фламінго» по надзахищеному об’єкту.
Оцінка ефективності: розбіжності в OSINT
OSINT-канал «Dnipro Osint (Гарбуз)» вважає результати скромними. Спочатку повідомили про влучання в котельню майданчика №105, але згодом визнали пляму снігом.
«Кібер-борошно» додає: на майданчиках №105 і №28 немає слідів від FP-5, лише від БПЛА. Дві будівлі комплексу пошкоджені дронами.
Джерело припускає удар «Фламінго» по 28-му майданчику. Супутникові знімки від 23 січня до 2 лютого фіксують вирву, сумісну з тонною бойовою частиною ракети. Якісніші фото очікують.
Ракети «Фламінго»: характеристики та історія
«Фламінго» — таємнича зброя. Технічні дані не розголошують. Експерт Костянтин Криволап уточнює: це дрон із габаритами ракети, з нерухомими крилами та видимим двигуном.
Бойова частина вдвічі потужніша за Tomahawk. Швидкість — до 950 км/год, дальність — 3000 км.
Видання зазначають: траєкторія обманює ППО змінами курсу. Про виробництво відомо з BBC — журналістів везли із зав’язаними очима.
Аналітик Дмитро Снєгирьов сумнівався в ефективності: «Де ті самі блекаути?.. „Фламінго“ мало б дотягнутися до Санкт-Петербурга, до Москви без проблем».
Стало відомо про «Фламінго» в серпні 2025-го, перші удари — восени. У вересні чотири ракети влучили по підряднику Су-34/35/57 у Бєлгороді. Наслідки показали в січні.
Полігон «Капустин Яр»: історія та наслідки
Ракетний полігон в Астраханській області — база для тестів новітньої зброї. З 2024-го зазнає атак БПЛА. 12 квітня 2024-го звідти запустили МБР.
Жителі Казахстану потерпають: уламки падають у степ Бокейорди, спричиняючи пожежі, загибель худоби, рак у дорослих та вроджені вади в дітей.
Контраст: розруха поряд з полігоном
Село Капустин Яр — символ бідності. У 2022-му селяни пікетували проти бродячих собак. Мешканці (близько 6 тис.) скаржилися Путіну на дороги, сміття, беззаконня — лист підписали понад 1,5 тис. осіб.
Область називають проблемною. Напередодні — 3 лютого — Бєлгород залишився без світла від українських дронів і ракет.
