Через чотири роки повномасштабного вторгнення російська військова кампанія демонструє ознаки стагнації. Армія РФ зазнала колосальних втрат у живій силі та техніці, але не досягла мети — повної окупації Донецької та Луганської областей.
Про це пише оглядач Джеймі Деттмер у джерелі.
Згідно з даними Центру Белфера при Гарвардському університеті, після швидкого просування в перший місяць війни (коли РФ контролювала близько 27% території України) лінія фронту стабілізувалася. Росія утримує приблизно 18-19% українських земель.
Ситуація на полі бою
За останній рік російські війська окупували близько 4700 квадратних кілометрів. Проте, за оцінками Інституту вивчення війни (ISW), вони не прорвали головний оборонний рубіж ЗСУ на захід від Донецька. На Запорізькому напрямку підрозділи РФ частково відступили.
Локальні успіхи, як наступ на Покровськ та Костянтинівку влітку, не переросли у стратегічний прорив.
«На данный момент російська військова машина функціонує достатньо добре: влада здатна покривати поточні втрати в особовому складі та техніці. Але немає можливості значно збільшити обсяг розгортання ресурсів», — зазначає журналіст-аналітик Дмитро Кузнець.
Російське керівництво не розглядає припинення бойових дій. Політолог Елла Панеях підкреслює: для виправдання втрат перед населенням Путіну потрібна «велика перемога». Згортання військової економіки несе внутрішньополітичні ризики для Кремля.
Виклики мобілізації та перспективи переговорів
Росія поки компенсує втрати, тоді як в Україні нестача особового складу стає критичною. У листопаді 2025 року Генпрокуратура повідомила про 310 000 нерозкритих справ щодо самовільного залишення частин та дезертирства. Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що близько двох мільйонів українців у розшуку за порушення правил військового обліку.
«Основними факторами нестачі кадрів в армії є слабкість інституцій, соціальна втома та психологічне виснаження, демографічні обмеження, а також вплив російської пропаганди», — зазначає дослідження Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень.
Брак живої сили впливає на фронт. Під час боїв за Покровськ це дозволило росіянам застосувати тактику «тотальної інфільтрації» малими групами.
Тим часом удари РФ по енергетиці, скорочення допомоги від США та затримки кредитів від Європи посилюють тиск на Київ. Колишній президент Петро Порошенко висловив занепокоєння наслідками переговорів. Вимоги Путіна щодо територіальних поступок, на його думку, спрямовані на дестабілізацію в Україні. Будь-яка угода вимагатиме референдуму й наштовхнеться на опір.
«Я не думаю, що парламент коли-небудь прийме щось подібне. Це буде сприйнято як капітуляція», — наголосила народна депутатка Олександра Устінова.
Ситуація в глухому куті: Росія чекає зміни кон’юнктури, Україна тримає оборону. Дипломатія просувається повільно. Путін не відмовився від стратегічних цілей, наполягаючи на визнанні окупованих територій. Президент Зеленський підкреслює: мир неможливий ціною поступок, що дорівнює перемозі РФ.
23 лютого Путін на церемонії нагородження говорив про «відповідальність» за майбутнє країни. ISW бачить у цьому спробу виправдати жертви. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив про «ціну перемоги» та необхідність берегти військових, готуючи суспільство до нових мобілізацій.