Володимир Путін вступає у п’ятий рік повномасштабної війни проти України на тлі застою на фронті та економічного тиску в Росії. Військові успіхи Москви обмежені, санкції й витрати на конфлікт дедалі сильніше позначаються на економіці країни.
Про це йдеться в матеріалі джерела. Попри інтенсивні зимові атаки на українську інфраструктуру, стратегічного прориву не сталося. Масовані удари призвели до жертв серед цивільних, але не змінили лінію фронту.
Кремль покладає надії на політику. Ключовий шанс — позиція президента США Дональда Трампа, який прагне швидко завершити війну через дипломатію.
Напередодні переговорів у Женеві Трамп поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. За словами Зеленського, сторони узгодили, що наступний раунд може підготувати зустріч лідерів.
Кремль уникає компромісів щодо територій і прямих переговорів із Зеленським без попередніх угод. Водночас втрата підтримки США становить ризик.
Україна посилює позиції, наполягаючи на припиненні вогню за лінією фронту, демілітаризованих зонах на сході та долі Запорізької АЕС.
Наближення виборів у США може відволікти Трампа. У зверненні до Конгресу він ледь згадав Україну. Путін опинився перед вибором: ескалація чи угода для полегшення тиску.
Переговори у Женеві: роль російського представника
Росія направила до Женеви Кирила Дмитрієва, уродженця Києва, для економічного треку. Він продовжує діалог із США щодо санкцій і співпраці, пропонуючи угоди про ресурси РФ.
Розмова Зеленського з Трампом
25 лютого Зеленський обговорив із Трампом завершення війни. Участь брали Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Йшлося про мир, підтримку та програму PURL для озброєнь від США й НАТО.
Трамп прагне угоди до 4 липня, але Москва тримається вимог. Генерал Бен Годжес вважає, що домовленості вже є. Зеленський підтвердив готовність заморозити лінію зіткнення, але не виводити сили з Донбасу.
Джерела доходять висновку, що миру у 2026 році не буде.