Генетична спадщина великого хана виявляється складнішою, ніж вважалося. Аналіз давньої ДНК з елітних поховань Золотої Орди свідчить: поширена Y-хромосома, яку пов’язують з Чингісханом, може походити з іншого роду.
За даними джерела, міжнародна група вчених дослідила геноми чотирьох представників правлячої еліти Орди.
Свіжі генетичні відкриття
Серед зразків — скелет із поховання, традиційно пов’язаного з Джучі, старшим сином Чингісхана. Усі чоловіки належали до гаплогрупи C3*. Проте їхня лінія — специфічна підгілка.
Сьогодні вона трапляється рідко, на відміну від “популярної” версії, поширеной серед 0,5% чоловіків світу. Професор Джон Гоукс з Університету Вісконсина пояснює: “Лінія еліт Золотої Орди специфічна. Вона менш поширена, ніж основна гілка C3*”.
Перегляд старої теорії та ключові виклики
У 2003 році вчені припускали: 8% чоловіків Центральної Азії — прямі нащадки хана через однакову Y-хромосому. Нові дані вказують на споріднену, але іншу лінію, яка розійшлася в монгольську епоху чи раніше.
“Давня ДНК дозволяє розрізнити близькі, але різні гілки геному”, — зазначає Гоукс.
Головний бар’єр — відсутність ДНК самого Чингісхана. Його могила, з 1227 року, невідома. Легенди вказують на гори Бурхан-Халдун у Монголії, але доказів бракує.
Хан створив імперію на 24 млн кв. км. Його ера започаткувала Pax Mongolica — стабільність торговельних шляхів, обмін технологіями та ідеями. Генетичний слід тієї доби вчені ще розгадують.