Світова увага перемістилася з війни в Україні на Близький Схід. Усі обговорюють удари США та Ізраїлю по Ірану, запаси американської ППО та протести в Тегерані. Однак один аспект лишається поза увагою: роль Китаю.
Пекін — світова наддержава поряд зі США. Його позиція в близькосхідному конфлікті може стати вирішальною. Особливо на тлі спроб тоталітарних держав сформувати “вісь зла” — Росію, Китай, КНДР та Іран. Венесуела Мадуро, слабкий союзник, уже “поза грою” завдяки діям Трампа.
Чи стане Китай на захист Тегерана, аби Захід не вибив чергового союзника Москви та Пекіна?
Іран і Китай пов’язані тісними зовнішньополітичними зв’язками. З 2023 року Тегеран входить до Шанхайської організації співпраці (ШОС), альянсу безпеки під проводом КНР та Росії. З 2024-го — до групи БРІКС+.
Офіційна позиція Пекіна
Китай наполягає на припиненні ударів США та Ізраїлю по Ірану. “Ми зазначаємо, що Іран неодноразово підтверджував відсутність у нього намірів розробляти ядерну зброю”, — заявила речниця МЗС Мао Нін.
Пекін рішуче засудив вбивство верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Назвав це “кричущим і серйозним порушенням суверенітету”. Далі заяв не пішли. Ймовірна причина — Ормузька протока.
Ормузька протока: ключові ризики
Ця протока — один з найважливіших морських вузлів планети. З’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном. Через неї проходить 30% світових постачань нафти та 20% торгівлі зрідженим природним газом з країн Перської затоки.
Найбільший імпортер — Китай. Іран погрожує блокуванням. Радник головнокомандувача КВІР Ебрагім Джаббарі заявив: “Вони (кораблі) не повинні заходити в цей регіон, бо зіткнуться з серйозною відповіддю з нашого боку”.
Центральне командування США 3 березня запевнило: протока відкрита, Іран її не патрулює, ознак мінування немає. Та рух танкерів фактично зупинився від початку ударів.
Китай тисне на Тегеран. Джерела в газових компаніях повідомляють: Пекін просить не блокувати протоку й уникати ударів по експортних центрах, як Катар, що постачає 30% СПГ Китаю. Нова війна перевертає нафтовий ринок. Світові загрожує найбільша за десятиліття нафтова криза.
Індія може повернутися до закупівель нафти з РФ. Китай — також. Це піде на руку Путіну, який отримає кошти для війни проти України. Президент Зеленський попереджає: Москва використовує нестабільність для експорту енергоносіїв.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначає: розблокування протоки до торгів запобігло різкому зростанню цін на нафту.
Політолог Ігор Чаленко заспокоює: ознак відкритого вступу Пекіна немає. Та перекриття протоки — натяк Китаю. “Це може стати реальним початком Третьої світової війни”, — попереджає він.
Військовий експерт Ігор Романенко вважає: Китай хвилюється за “вісь зла”. “Він таємно допомагає Росії. Війна підійшла близько. Китай може вплинути на Росію, США та Європу. Йому важливий європейський ринок. Не до Тайваню”, — зазначає експерт.
Пекін розігріває антиамериканські настрої в Європі. Візит канцлера ФРН Мерца до Китаю став нагодою. У спільній заяві: “Обидві сторони підтвердили, що принципи Статуту ООН і міжнародного права — основа співпраці”.
Удари по Ірану дають Пекіну шанс підірвати лідерство США. Аргументація Трампа може виправдати дії щодо Тайваню. МЗС КНР: “Тайвань — невід’ємна частина Китаю. Це внутрішня справа”.
Олексій Паламарчук