Німецькі дослідники досягли сенсаційного результату. Вони зберегли життєздатність тканин мозку мишей після глибокого заморожування та розморожування. Йдеться про часткове відновлення клітинних функцій, а не про повне оживлення.
Метод вітрифікації в дії
Команда під керівництвом невролога Александра Германа з Університету Ерлангена–Нюрнберга застосувала вітрифікацію. Цей метод швидко охолоджує тканини. Вода переходить у склоподібний стан без шкідливих крижаних кристалів, які руйнують структуру мозку.
Вчені взяли тонкі зрізи мозку миші товщиною 350 мікрометрів. Вони включали гіпокамп – зону, відповідальну за пам’ять і просторову орієнтацію. Зразки обробили кріопротекторами. Потім охолодили рідким азотом до –196 °C. Зберігали при –150 °C від 10 хвилин до семи днів.
Результати тестів вражають
Після розморожування в теплому розчині тканини перевірили ретельно. Під мікроскопом нейронні й синаптичні мембрани залишилися цілими. Мітохондрії працювали без серйозних збоїв. Нейрони реагували на подразники майже ідентично контрольним зразкам. Лише злегка меншою інтенсивністю.
Ключовий момент: збереглася довготривала потенціація. Це посилення синаптичних зв’язків – основа навчання та пам’яті. Спостереження тривали години. Ізольована тканина деградує поза тілом.
Автори наголошують: тестували зрізи, не цілий мозок. Результати не обіцяють кріоконсервацію людини. Великі органи важче обробити рівномірно.
Та прорив обнадійливий. Він може допомогти захищати мозок від травм і хвороб. А також удосконалити зберігання органів.
Олексій Паламарчук