Безпілотні наземні системи виконують 90% логістичних завдань української армії. Вони доставляють боєприпаси, продовольство та евакуюють поранених. Про це повідомив лейтенант Віктор Павлов із 3-го армійського корпусу.
З початку 2024 року використання таких роботів значно зросло. Вони справляються з транспортуванням вантажів, евакуацією поранених, мінними роботами, розмінуванням та ремонтом пошкодженої техніки.
Деякі моделі оснащені дистанційно керованими кулеметами й гранатометами. Вони навіть беруть участь у бойових діях, замінюючи піхоту.
У січні Збройні сили провели рекордні 7000 операцій із наземними безпілотниками.
Боєць на фронті: “Лінія фронту як у ‘Термінаторі'”
“Це не ‘Зоряні війни’, де багато лазерів. Лінія фронта більше схожа на ‘Термінатора’. Наземний робот прибуває на вашу позицію, і ви нічого не можете з цим зробити”, – розповів оператор із 25-ї десантно-штурмової бригади з позивним Бембі.
Роботи працюють до восьми годин. Вони компактніші й менш помітні за бронетехніку, яку легко виявляють російські розвідувальні дрони.
Окрім логістики, безпілотники виконують інженерні завдання: мінують і розмінування, прокладають колючу дріт, буксирують пошкоджену техніку. За словами Павлова, його підрозділ втрачає близько трьох роботів щодня через атаки з повітря.
“Це невелика ціна, враховуючи, що ми рятуємо життя наших піхотинців”, – наголосив лейтенант.
Чому це важливо для України
Українська експертиза в безпілотниках затребувана на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. Президент Володимир Зеленський наприкінці березня підписав десятирічні оборонні угоди з Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром. Українські дрони-перехопники здатні збивати іранські “Шахеди”.
Директор Центра досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак зазначає, що на міжнародні ринки озброєнь варто виходити під українськими брендами.
3 квітня голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна досі не має власних систем наведення та залежить від імпортних комплектуючих.
Олексій Паламарчук