Рух тролейбусів Рівне вже понад півстоліття формує ритм обласного центру, з’єднуючи промислові зони з житловими масивами, вокзали з ринками та центр із віддаленими мікрорайонами. Система, що стартувала 24 грудня 1974 року з першого рейсу за маршрутом №1, перетворилася на надійну екологічну мережу з дванадцяти маршрутів, яка щодня перевозить тисячі пасажирів попри енергетичні виклики та поступове оновлення парку.
Сьогодні це не просто транспорт — це частина міської ідентичності, де тихий гул електродвигунів нагадує про радянську індустріальну спадщину, а нові низькопідлогові моделі відкривають двері для комфортніших поїздок із візочками чи валізами. Мережа контактних проводів протяжністю 60,8 км охоплює ключові артерії, пропонуючи доступний проїзд за диференційованим тарифом і поступовий перехід на безготівкову оплату.
У 2025–2026 роках система демонструє стійкість: чотири сучасні Solaris Trollino вже працюють на популярних напрямках, а місто запланувало масштабне поповнення парку. Для новачків це зручний спосіб швидко дістатися від Мототреку до Залізничного вокзалу за 25–30 хвилин, для досвідчених — можливість відстежувати рух через додатки та обирати оптимальний час, уникаючи пікових навантажень.
Історія тролейбусного руху в Рівному
24 грудня 1974 року вулицями Рівного вперше пролунав тихий електричний гул — двадцять п’ять чехословацьких Škoda 9Tr вирушили за маршрутом №1 від Мототреку до РЗВА. Це стало відповіддю на зростання міста та потребу з’єднати потужне підприємство з центром і новобудовами. Рішення про створення системи ухвалили того ж року, швидко звели депо та змонтували перші кілометри контактної мережі.
Розвиток йшов стрімко. Уже наприкінці квітня 1975-го відкрили першу чергу маршруту №2 до Боярки, а 5 листопада лінія сягнула Льонокомбінату. 5 грудня 1976 року третій маршрут зв’язав Мототрек із Залізничним вокзалом. До 1977 року мережа охопила східні райони. Перші машини — двосекційні Škoda 9Tr — швидко завоювали популярність завдяки місткості та тихій роботі порівняно з тогочасними автобусами.
У 1980-х парк поповнили тридверні моделі з гідропідсилювачем, а 1989-го з’явилися сучасніші Škoda 14Tr. Після незалежності система пережила складні часи: скорочення фінансування, старіння техніки, конкуренцію з приватними перевізниками. Проте маршрути продовжували розширюватися — 1989 року тролейбуси дісталися селища Ювілейного, 1992-го — за межі міста до РЗТА, а 2005 року — до мікрорайону Північний. У 2000-му підприємство отримало нинішню назву КП «Рівнеелектроавтотранс».
Золотий ювілей у грудні 2024 року відзначили з особливою теплотою: згадували перших водіїв, ремонтувальників контактної мережі та те, як «рогаті» допомагали місту зростати. Сьогодні в парку ще є ветерани Škoda 14Tr, які пам’ятають епоху, коли Рівне активно індустріалізувалося, та сучасніші Дніпро Т203 з елементами автономного ходу.
Сучасна мережа маршрутів: як рухається місто
Дванадцять тролейбусних маршрутів утворюють зручну павутину, що охоплює майже всі райони Рівного. Найпопулярніші напрямки проходять через центр — майдан Незалежності, Центральний ринок, Соборну — і дозволяють швидко дістатися ключових точок без пересадок. Кожен маршрут має чіткий графік, опублікований на офіційному сайті підприємства, а реальний час прибуття легко відстежити в додатках на кшталт EasyWay.
| № | Маршрут | Тролейбусів (будні) | Інтервал у пік (хв) | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Мототрек — селище Ювілейне | 11–12 | 9–10 | Класика через центр, зручний для туристів |
| 2 | Льонокомбінат — Боярка | 11–12 | 5–10 | З’єднує схід і північ, популярний у робітників |
| 3 | Мототрек — Залізничний вокзал | 11–13 | 3–6 | Найчастіший, ідеальний для приїжджих |
| 7 | Північний — Боярка | ~12 | 4–10 | Північний коридор, новий Solaris на лінії |
| 4 / 4а | Мототрек — Льонокомбінат (варіанти) | 1–3 | 12–45 | Кільцевий, зручний для пересадок |
Маршрут №3 — справжній робочий кінь системи. Він минає Радіозавод, Автовокзал, Кооперативний коледж, майдан Незалежності та Центральний ринок, завершуючись біля Залізничного вокзалу. У пікові години інтервал сягає трьох хвилин — можна не дивитися на годинник. №1 і №2 забезпечують стабільний зв’язок південних та східних районів із центром, а №7 та №9/9а обслуговують зростаючий Північний мікрорайон. Менш часті маршрути №6, №11 та №12 доповнюють картину, досягаючи промислових зон і торгових центрів.
У робочі дні на лінії виходить до 65 тролейбусів, у вихідні — близько 47. Графіки враховують ранкові та вечірні піки, обідні перерви та поступове згортання руху після 21:00–22:00. Деякі маршрути, як №3, мають нічні варіанти для працівників транспорту та тих, хто повертається пізно.
Рухомий склад та технічне оновлення
Парк налічує 75 тролейбусів станом на 2025–2026 роки. Основу складають veteran Škoda 14Tr — надійні, але вже з солідним віком. Їх доповнюють Дніпро Т203 (деякі з акумуляторними батареями для автономного ходу на коротких ділянках), поодинокі ЮМЗ Т2 та інші моделі. Середній вік техніки перевищує 23 роки, а понад 74 % машин відпрацювали нормативний термін.
У серпні 2025 року парк поповнили чотири вживані низькопідлогові Solaris Trollino 12S з Польщі (бортові номери 206–209). Вони вже курсують на маршрутах №1 та №7, пропонуючи легкий вхід для пасажирів із візочками, валізками чи обмеженою мобільністю. Це перші помітні кроки до інклюзивності в системі.
Місто затвердило програму оновлення на 2026–2030 роки: планується закупити 55 нових тролейбусів — по 11 одиниць щороку. Загальна вартість — близько 770 мільйонів гривень. Нові машини дозволять зменшити витрати на ремонти, підвищити комфорт і зменшити залежність від старих моделей. Депо розраховане на 100 одиниць, тож місце для зростання є.
Розклади, тарифи та практичні поради
Точні графіки для кожного маршруту вивішені на зупинках і доступні на сайті troleybusrivne.pp.ua у розділі графіків. У будні перший виїзд зазвичай о 6:10–6:30, останній заїзд — до 21:30–22:10. У вихідні рух починається пізніше і завершується раніше, інтервали зростають.
Тариф диференційований: 12 грн транспортною карткою «Рівне», 13 грн банківською карткою, 14 грн готівкою. Школярі платять 7 грн, пільговики — безкоштовно. Місячний проїзний коштує 400 грн. Місто активно впроваджує валідатори та безготівкову систему — до кінця 2026 року планують повністю відмовитися від готівки на комунальному транспорті.
Щоб уникнути стояння в заторах на Соборній чи біля ринку, краще виїжджати за 10–15 хвилин до звичного часу або обирати паралельні маршрути. У годину пік №3 та №2 — найнадійніші варіанти для центру. Для поїздок до Ювілейного чи Північного зручно комбінувати з автобусами на пересадочних зупинках.
Цікаві факти про рух тролейбусів Рівне
- Перший тролейбус досі «живий». Один із перших Škoda 9Tr 1974 року випуску зберігся в технічному стані й використовується як допоміжна машина — символічна нитка між епохами.
- Мережа протяжністю 60,8 км — це як відстань від Рівного до Луцька. Вона живиться від восьми тягових підстанцій і забезпечує стабільну роботу навіть у складні періоди.
- Нові Solaris на №1 та №7 — перші низькопідлогові тролейбуси в місті. Пасажири з візочками та валізами нарешті можуть заходити без сходинок і допомоги.
- У грудні 2025 року через тимчасові проблеми з електропостачанням частину маршрутів замінили автобусами — місто швидко адаптувалося, показавши гнучкість системи.
- План 55 нових тролейбусів до 2030 року — це найбільше оновлення за останні десятиліття. Воно дозволить суттєво омолодити парк та підвищити якість послуг.
Виклики, переваги та роль у житті міста
Головна особливість рівненського тролейбуса — повна залежність від контактної мережі та стабільного електропостачання. Грудневі 2025 року відключення на окремих ділянках змусили тимчасово замінити сім маршрутів автобусами. Проте саме ця «прив’язаність» робить систему однією з найекологічніших: нульові викиди на місці, значно менший шум і вібрація порівняно з дизельними автобусами.
Тролейбуси з’єднують людей праці з заводами РЗВА та Льонокомбінатом, студентів — із коледжами та університетами, сім’ї — із ринком і вокзалами. У години пік вони забирають на себе значну частину пасажиропотоку, розвантажуючи дороги. Для туристів маршрути №1 та №3 стають природними екскурсійними лініями: за одну поїздку можна побачити історичний центр, пам’ятки та відчути атмосферу міста.
Система активно модернізується. Нові машини з автономним ходом на коротких ділянках, валідатори та поступове омолодження парку роблять поїздки комфортнішими. Водночас місто зберігає баланс між традицією та новими технологіями — ветерани Škoda досі виходять на лінію поруч із сучасними Solaris.
Коли ви сідаєте в тролейбус на Мототреку раннього ранку, а за двадцять хвилин виходите біля Залізничного вокзалу з кавою в руках — ви стаєте частиною живої історії Рівного. Рух тролейбусів Рівне продовжує писати свою сторінку: тиху, надійну та дедалі сучаснішу.
