10 липня Європейська комісія ухвалила рішення, яким підтверджується участь Угорщини в роботі Європейської прокуратури (EPPO). Угорщина стане 25-ю державою-членом, яка приєднається до EPPO. Це свідчить про поновлену прихильність країни до відновлення верховенства права.
Відтепер EPPO матиме постійне представництво в Угорщині для захисту коштів ЄС від фінансових злочинів. Європейська прокуратура відповідає за розслідування та судове переслідування фінансових злочинів, пов’язаних із бюджетом ЄС, і робить значний внесок у посилення захисту бюджету Союзу.
Заява фон дер Ляєн та наслідки для ЄС
«Сьогоднішній день приніс хороші новини для Угорщини. Це позитивний крок у боротьбі з шахрайством та корупцією. Тепер угорський народ матиме гарантію того, що кошти ЄС використовуються в його інтересах. Угорщино, ласкаво просимо до Європейської прокуратури», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Ухвалене рішення має важливі наслідки. Регламент про Європейську прокуратуру перестане бути актом у рамках посиленої співпраці та стане повноправною частиною acquis ЄС. Будь-які нові члени, які приєднаються до ЄС у майбутньому, будуть зобов’язані приєднатися до EPPO.
Рішення Комісії набере чинності через 20 днів після опублікування в «Офіційному віснику». Угорські органи влади повинні запропонувати трьох кандидатів на посаду європейського прокурора в Угорщині. Рада ЄС призначить одного з них після розгляду висновку незалежної комісії.
Прем’єр Угорщини Петер Мадяр подав заявку щодо приєднання до EPPO 28 травня. Рада ЄС 10 липня схвалила новий план відновлення та стійкості для Угорщини на 10 млрд євро. Розблокування коштів ЄС, заморожених за часів уряду Орбана через занепокоєння щодо верховенства права, було ключовою передвиборчою обіцянкою партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах у квітні.
Наприкінці травня стало відомо, що ЄС готовий розблокувати для нового уряду Угорщини понад 16 млрд євро фондів. Ця сума складається з 10 млрд євро з Фонду відновлення та стійкості, 4,2 млрд євро з фондів згуртованості на боротьбу з корупцією та судову реформу, а також 2,2 млрд євро, пов’язаних з академічною свободою.