Морська піхота України постає як особливий рід військ у складі Військово-морських сил, створений для виконання завдань на стику моря, суші та повітря. Вона здатна проводити амфібійні десанти, захищати узбережжя, острови та порти, а також діяти в складі швидкого реагування на будь-якому напрямку. Сьогодні цей корпус об’єднує досвідчені бригади, артилерійські підрозділи, розвідку, безпілотні системи та логістику, формуючи гнучке з’єднання, яке витримує найжорсткіші випробування сучасної війни.
Її чисельність сягає до 30 тисяч військовослужбовців, а організаційна структура включає 30-й корпус морської піхоти з кількома окремими бригадами морської піхоти, артилерійськими частинами та спеціальними полками. Ці воїни не просто тримають оборону — вони адаптують тактику під реалії дронової війни, рейдових дій та комбінованих ударів, зберігаючи при цьому морську специфіку та вірність традиціям.
Історія морської піхоти сягає корінням у визвольні змагання 1918–1919 років, коли гетьман Павло Скоропадський видав указ про формування бригади морської піхоти. Сучасний етап почався 1992 року з перших батальйонів у Криму, пройшов через скорочення та відродження, а 2023 року отримав статус повноцінного корпусу під командуванням генерал-майора Дмитра Делятицького. Цей шлях перетворив морських піхотинців на один із найзагартованіших елементів Збройних сил.
Витоки та становлення морської піхоти
Перші українські морські піхотинці з’явилися ще за часів Української Народної Республіки. Набір проводили серед моряків австро-угорського флоту, переважно гуцулів та наддністрянців. Формувалися Наддніпрянські морські піхотні полки, діяв бронепотяг «Чорноморець». Контрадмірал Михайло Білинський та полковник Гаврило Никогда стояли біля витоків цієї традиції. Підрозділи брали участь у зимових походах армії УНР, демонструючи здатність діяти як на суші, так і в прибережних зонах.
Після проголошення незалежності 1991 року ситуація склалася непросто. 22 лютого 1992 року 880-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту в Севастополі склав присягу Україні. Проте повний перехід не відбувся — російське командування розформувало частину. 1993 року вдалося створити 27-й та 41-й окремі батальйони, а пізніше — 4-ту окрему бригаду морської піхоти в Феодосії. Бригада мала амбіційну структуру: десантно-штурмові, розвідувальні, інженерні та артилерійські підрозділи. Однак у 2000-х її скоротили до батальйону.
2014 рік став новим випробуванням. Після анексії Криму з понад 650 морських піхотинців вірними Україні залишилися лише близько 196 осіб. Їх передислокували на материк, де сформували нові частини. 2015 року на базі цих воїнів створили 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Саме вона згодом стала символом стійкості.
Що відрізняє морських піхотинців від інших родів військ
Звичайна піхота діє переважно на суші в складі загальновійськових операцій. Десантно-штурмові війська фокусуються на повітряному десанті та швидких рейдах углиб території. Морська піхота поєднує обидва підходи з морською специфікою. Її основне завдання — захоплення або оборона прибережних районів, островів, портів та баз флоту. Підрозділи навчені висаджуватися з кораблів, катерів, вертольотів або діяти після парашутного десанту.
Ця універсальність вимагає особливих навичок: подолання водних перешкод, ведення бою в дельтах річок, на піщаних косах та в портовій інфраструктурі. Морські піхотинці опановують як загальновійськову тактику, так і специфічні елементи — десантну підготовку, роботу з десантно-висадковими засобами, інтеграцію з корабельною артилерією та авіацією флоту. У сучасних умовах це доповнюється масовим використанням безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби.
Морська піхота — це рід військ, який може розпочати операцію з моря, продовжити її на суші та за потреби підтримати з повітря, залишаючись єдиним механізмом.
Структура та організація 30-го корпусу морської піхоти
З 23 травня 2023 року морська піхота України організаційно оформлена в 30-й корпус морської піхоти ВМС ЗСУ — найбільше з’єднання такого типу в країні. Штаб корпусу розміщується в Миколаївській області. До його складу входять окремі бригади морської піхоти (серед них 34-та, 35-та, 36-та, 37-ма, 38-ма та інші), артилерійські бригади, розвідувальні батальйони, полк безпілотних систем, полк радіоелектронної боротьби, інженерні та логістичні підрозділи.
1 березня 2026 року три колишні бригади берегової оборони (34-та, 39-та та 40-ва) офіційно перейшли до статусу бригад морської піхоти. Це означало розширення штату, посилення озброєння та запровадження додаткової десантної підготовки — висадка з кораблів, катерів, вертольотів та подолання водних перешкод. Корпус став ще більш універсальним.
Така структура дозволяє діяти як автономними тактичними групами, так і у складі більших з’єднань. Бригади морської піхоти мають танкові, механізовані та десантно-штурмові батальйони, що забезпечує баланс між вогневою потужністю та мобільністю.
Відбір, підготовка та бойовий дух
Відбір до морської піхоти традиційно жорсткий. Кандидати проходять фізичні та психологічні випробування, тести на витривалість, плавання та роботу в команді. Підготовка включає десантну, амфібійну, міську та гірську складові. Бійці вчаться діяти в умовах відриву від основних сил, з обмеженим постачанням та під постійним тиском.
Після 2014 року та особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року підготовка набула бойового забарвлення. Багато інструкторів — ветерани Маріуполя, оборони Миколаєва та рейдів на лівому березі Дніпра. Девіз «Вірні завжди» — не просто слова. Він відображає традицію, започатковану ще 1992 року, коли невелика група воїнів залишилася вірною присязі попри тиск.
Берет кольору морської хвилі, запроваджений 2018 року, став візуальним символом приналежності до еліти. Його вручали не лише на урочистостях, а й безпосередньо на позиціях — у Широкиному, на Чонгарі, під час навчань у Румунії та Грузії.
Озброєння та технічне оснащення
Морська піхота озброєна з урахуванням специфіки завдань. Основу танкового парку складають модернізовані Т-64БВ та Т-80 з потужнішими двигунами, що краще підходять для маневрових дій на різноманітній місцевості. Бойові машини піхоти представлені БМП-1, БМП-3 та німецькими Marder 1A3. Бронетранспортери включають БТР-80, МТ-ЛБ, фінські Sisu XA-185 та турецькі Kirpi.
Артилерія корпусу — це самохідні гаубиці «Богдана», «Гвоздика», «Гіацинт-Б», реактивні системи «Ураган» та протитанкові гармати МТ-12. Особливу роль відіграють бронеавтомобілі MRAP типу Mastiff та «Варта», що захищають особовий склад під час рейдів та патрулювання.
У 2025–2026 роках акцент змістився на безпілотні системи. Полк БпЛА корпусу забезпечує розвідку, коригування вогню та ударні місії. Зенітні підрозділи отримали дрони-перехоплювачі з елементами штучного інтелекту, здатні автономно виявляти та уражати ворожі БПЛА на відстані до 40 кілометрів.
| Категорія техніки | Основні зразки | Роль у бойових діях |
|---|---|---|
| Танки | Т-64БВ, Т-80 | Вогнева підтримка та прорив укріплень |
| Бойові машини піхоти | БМП-1/3, Marder 1A3 | Транспортування та підтримка десанту |
| Бронетранспортери та MRAP | БТР-80, Sisu XA-185, Kirpi, Mastiff | Мобільність та захист особового складу |
| Артилерія | «Богдана», «Гвоздика», «Ураган» | Вогневе ураження на дальніх підступах |
(дані узагальнені зі відкритих джерел, зокрема uk.wikipedia.org)
Морська піхота у сучасній війні
З 2014 року морські піхотинці брали участь в антитерористичній операції на сході. 36-та бригада вела бої на Маріупольському напрямку, зокрема в Широкинській операції. Після повномасштабного вторгнення 2022 року підрозділи 36-ї бригади героїчно обороняли Маріуполь — спочатку завод імені Ілліча, а потім з’єдналися з силами «Азову» на «Азовсталі».
Під Миколаєвом морські піхотинці зупинили просування противника, не допустивши захоплення обласного центру. У наступні роки вони брали участь у звільненні правобережжя Херсонщини, рейдах на острови та лівий берег Дніпра. Станом на середину 2026 року підрозділи корпусу продовжують утримувати позиції на Донеччині (35-та, 36-та, 37-ма, 38-ма бригади) та на південному напрямку.
Сучасна тактика морської піхоти поєднує класичні амфібійні елементи з новітніми технологіями. Важливу роль відіграють малі групи, оснащені дронами-розвідниками та FPV-камікадзе. Інтеграція з артилерійськими та ракетними підрозділами дозволяє завдавати точних ударів по логістиці противника навіть у глибині його тилу.
Уміння діяти в трьох стихіях одночасно робить морську піхоту незамінною для контролю над прибережними районами та проведення несподіваних маневрів.
Відомі підрозділи та традиції
36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського — найвідоміше з’єднання. Сформована 2015 року з воїнів, що залишилися вірними присязі в Криму, вона пройшла шлях від оборони Миколаєва до запеклих боїв за Маріуполь. Бригада зберігає традиції вірності та братерства.
Інші бригади корпусу — 34-та, 35-та, 37-ма та 38-ма — також мають бойовий досвід на різних ділянках фронту. Кожна з них доповнює загальну картину: одні більше орієнтовані на десантні дії, інші — на тривалу оборону узбережжя та островів.
Цікаві факти про морську піхоту
- День морської піхоти відзначають 23 травня — саме цього дня 1918 року гетьман Скоропадський видав указ про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків.
- У 2014 році в Криму з понад 650 морських піхотинців присягу Україні зберегли лише близько 196 воїнів — це стало основою для відродження роду військ на материку.
- Берет кольору морської хвилі офіційно запровадили 2018 року; першим його отримав командувач Юрій Содоль прямо на позиціях.
- 36-та бригада не лише обороняла Маріуполь, а й зупинила ворога під Миколаєвом, ставши сталевим щитом півдня України.
- З 1 березня 2026 року три колишні бригади берегової оборони отримали повноцінний статус бригад морської піхоти з розширеною десантною підготовкою.
- Корпус активно використовує дрони-перехоплювачі з елементами штучного інтелекту, здатні самостійно уражати цілі на відстані до 40 кілометрів.
- Морська піхота входить до складу об’єднаних сил швидкого реагування Збройних сил України та має досвід міжнародних навчань з партнерами НАТО.
Морська піхота України продовжує розвиватися. Рекрутингові центри ВМС регулярно відкривають вакансії до елітних підрозділів 30-го корпусу. Для тих, хто шукає службу з реальним бойовим змістом, поєднанням морської романтики та сухопутної стійкості, цей рід військ залишається одним із найпривабливіших варіантів у Збройних силах. Кожен новий морський піхотинець долучається до братства, загартованого десятиліттями випробувань і незламної вірності присязі.
Олексій Паламарчук