Україна Сербія: глибокі зв’язки двох народів крізь віки та виклики

Відносини Україна Сербія сягають корінням у спільну слов’янську спадщину, де Київська Русь залишила слід у сербській літературі, а сербські поселенці вісімнадцятого століття облаштували на українських землях Нову Сербію та Слов’яносербію. Сьогодні ці зв’язки переживають новий етап — попри геополітичні бурі, країни підтримують діалог, розвивають торгівлю та шукають порозуміння в людському вимірі. Торгівля між Україною та Сербією у 2025 році сягнула 439 мільйонів доларів і продовжує зростати, а у травні 2026 року в Белграді офіційно відновили переговори про оновлену угоду про вільну торгівлю.

Політичний вектор Україна Сербія поєднує взаємну повагу до територіальної цілісності з прагненням Сербії зберігати баланс у складному регіоні. Україна та Сербія послідовно виступають за непорушність кордонів, а сербська сторона неодноразово підтверджувала цю позицію на міжнародних майданчиках. Водночас Белград не приєднується до санкцій проти Росії, посилаючись на власний історичний досвід і підтримку з боку Москви у питанні Косова. Цей нюанс не заважає конкретним крокам співпраці: гуманітарна допомога, зустрічі лідерів та культурні ініціативи.

Людський вимір Україна Сербія залишається найтеплішим і найстійкішим. Спільна православна віра, близькість мов і традицій створюють основу для щирого спілкування. Українські біженці в Сербії, хоч і нечисленні (близько двох-трьох тисяч осіб), знаходять тут тимчасовий притулок, а сербські громадяни дедалі частіше цікавляться реальною картиною подій в Україні, відходячи від застарілих стереотипів. Спорт, особливо молодіжні змагання 2026 року, та культурні обміни стають живими мостами між двома народами.

Історичні корені, що не підвладні часу

Історія Україна Сербія починається задовго до сучасних держав. Ще за часів Київської Русі українські перекладачі та книжники брали участь у формуванні сербської літературної традиції. Сербські гуслярі та дудники заносили свої мелодії на українські землі, а деякі дослідники вбачають паралелі між сербськими героїчними піснями та українськими думами. Ці ранні контакти заклали фундамент взаємного зацікавлення, яке пережило століття.

У XVII–XVIII століттях зв’язки посилилися. Серби служили в козацькому війську, їхні прізвища з’являються в реєстрах часів Хмельниччини. Після російсько-турецької війни чимало сербських родів осіли в Україні, ставши частиною козацької старшини. Найяскравіший приклад — створення у 1752 році Нової Сербії та у 1753 році Слов’яносербії на території сучасної Дніпропетровщини та Донеччини. Ці військові поселення захищали південні кордони імперії, а сербські колоністи поступово асимілювалися з місцевим населенням, подарувавши Україні такі прізвища, як Милорадовичі чи Витковичі. Багато з них навчалися в Києво-Могилянській академії, стаючи мостом між культурами.

Дев’ятнадцяте століття принесло новий виток. Вук Караджич, реформатор сербської мови та збирач фольклору, відвідав Україну у 1819 році. Його фонетичний правопис надихнув українських діячів на створення власної правописної системи. Українські комітети збирали кошти та добровольців для сербської визвольної боротьби проти Османської імперії. Іван Франко, Леся Українка та інші перекладали сербські народні пісні, а Михайло Старицький навіть видав збірку, прибуток від якої йшов на користь сербського Червоного Хреста. У відповідь у Сербії зростав інтерес до Шевченка та української літератури.

Політичний діалог: від встановлення відносин до сучасних зустрічей

Офіційні дипломатичні відносини Україна Сербія встановили 15 квітня 1994 року — Україна визнала Сербію правонаступницею Союзної Республіки Югославія. Відтоді відбувся десятки зустрічей на найвищому рівні. Президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Володимир Зеленський неодноразово спілкувалися з сербськими лідерами — від Воїслава Коштуніци до Александра Вучича. Зустрічі у 2023 році на самітах Європейської політичної спільноти та «Україна — Балкани» підтвердили готовність до діалогу навіть у складні часи.

Позиція Сербії щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року залишається послідовною у головному: Белград визнає територіальну цілісність України та голосував за відповідні резолюції ООН. У травні 2022 року Сербія надала гуманітарну допомогу на суму три мільйони євро для дітей та внутрішньо переміщених осіб. Водночас країна не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, пояснюючи це історичним досвідом санкцій 1990-х років та роллю Москви у підтримці сербської позиції щодо Косова. Цей баланс викликає дискусії, але не блокує практичну співпрацю.

Важливий сигнал прозвучав у 2024 році, коли міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та перша леді Олена Зеленська відвідали Белград. Сербська сторона знову підтвердила відданість міжнародному праву. Посол України в Сербії Олександр Литвиненко у 2026 році неодноразово наголошував, що головна перешкода — взаємні міфи. Багато сербів досі сприймають Україну крізь призму російських медіа, однак реальні історії та особисті контакти поступово змінюють картину. Близько двох-трьох тисяч українських біженців у Сербії отримують тимчасовий захист, хоча більшість з них не планує залишатися надовго через особливості ринку праці.

Економічна співпраця: зростання попри виклики

Економічний вимір Україна Сербія демонструє стійкість. У 2009 році країни підписали угоду про вільну торгівлю, яка дала старт товарообігу. У 2023 році обсяг торгівлі становив 328 мільйонів доларів, а у 2025 році зріс до 439,3 мільйона доларів — на майже 35 відсотків більше, ніж роком раніше. Український експорт включає аграрну продукцію та промислові товари, сербський — машини, хімію та продукти харчування. Одна з яскравих історій успіху — українська компанія МХП, яка володіє птахофабрикою в бачкотопільському районі Сербії.

У травні 2026 року віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка та сербська міністерка Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо нової угоди про вільну торгівлю. Сторони сподіваються спростити доступ товарів на ринки, створити робочі місця та поглибити інтеграцію. Цей крок особливо важливий на тлі європейських прагнень обох країн — Україна отримала статус кандидата у 2022 році, Сербія веде переговори про вступ десятиліттями.

Джерела даних: офіційні повідомлення урядів України та Сербії, статистичні служби обох країн.

Культура та людські зв’язки: серце відносин

Культурна близькість Україна Сербія проявляється у дрібницях повсякденного життя. Обидва народи шанують православ’я, люблять щедрі застілля та мають схожі уявлення про гостинність. Серби в Україні та українці в Сербії легко знаходять спільну мову — не лише лінгвістично, а й емоційно. Спільні архівні та бібліотечні проєкти, підписані ще у 2004–2005 роках, зберігають спільну пам’ять. У 2024 році Сербія передала Україні п’ять тисяч ноутбуків та планшетів для шкіл та університетів — жест, який запам’ятався багатьом родинам.

Спорт стає ще одним потужним містком. У липні 2026 року на чемпіонаті Європи U-19 збірна України з камбеком обіграла Сербію 2:1 і вийшла до півфіналу. Такі матчі не лише про результат — вони про взаємну повагу та дружбу між молодими спортсменами. Волейбольні та футбольні протистояння останніх років показують, що суперництво на полі не заважає теплоті за його межами.

Міфи та реальність: шлях до глибшого розуміння

Посол Олександр Литвиненко у 2026 році прямо назвав головну проблему українсько-сербських відносин — взаємні міфи. Частина сербського інформаційного простору досі транслює спрощену картину, де Україна постає через російську призму. Водночас дедалі більше сербів цікавляться першоджерелами, спілкуються з українцями та формують власну думку. Зустрічі на рівні громадянського суспільства, культурні фестивалі та освітні програми руйнують стереотипи ефективніше за будь-які заяви.

Українці, своєю чергою, іноді забувають про складність сербського історичного досвіду — санкції 1990-х, бомбардування 1999 року та тривалу боротьбу за визнання територіальної цілісності. Розуміння цих паралелей не виправдовує жодної агресії, але допомагає краще сприймати позицію Белграда. Саме тому особистий контакт — найкращий лік від упереджень.

Перспективи Україна Сербія виглядають обнадійливо. Відновлення переговорів про вільну торгівлю, продовження політичного діалогу, культурні та спортивні обміни створюють міцний фундамент. Два слов’янські народи, які пережили стільки спільного і різного, мають усі шанси перетворити історичну близькість на сучасну ефективну партнерство. Кожен новий контакт — чи то бізнес-угода, чи то матч молодіжних збірних, чи то просто розмова за кавою в Белграді чи Києві — робить ці відносини живішими та міцнішими.