Під дописами про хвилину мовчання на Facebook-сторінці медіа рідко, але трапляються коментарі на кшталт: «Я розумію малі медіа, але ви експлуатуєте роздратованість», «перестаньте публікувати цю хрінь», «відписуватимусь, коли бачитиму такі пости». Медіа щодня вшановує памʼять загиблих військових у партнерстві з платформою «Меморіал героїв».
Натомість у російських Telegram-каналах лунають інші меседжі: «Нація рабів», «не вистачало того, що бандерівці поставили на коліна людей на вулиці, тепер черга за малими дітьми», «у Львові зупинили операцію заради хвилини мовчання».
Із пʼяти тисяч проаналізованих дописів про хвилину мовчання, опублікованих від початку 2026 року, більшість негативних створили росіяни й поширили на російську аудиторію. Ворожа пропаганда намагається створити ілюзію примусу, суспільного роздратування й конфлікту всередині України, щоб аргументувати так звану «СВО».
Історія ритуалу та його значення
Активізація фейкових вкидів росіян збігається з ухваленням закону про вшанування памʼяті українців, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. До церемоніалів долучили загальнонаціональну хвилину мовчання та акцію «Запали свічку». Дослідження проєкту «Витоки» від джерела показує, що хвилина мовчання — друга за популярністю сучасна українська традиція: у 2025 році 68% респондентів дотримуються ритуалу, а 74% знають про нього. За рівнем впізнаваності та залученості вона поступається лише Дню вишиванки.
Хвилина мовчання обʼєднує памʼять про всіх загиблих через російську війну — цивільних дорослих і дітей, військовослужбовців на фронті й у тилу, зокрема представників ТЦК та СП. Мета ритуалу — не розділяти загиблих за місцем чи обставинами смерті, а памʼятати кожного.
Указ президента про загальнонаціональну хвилину мовчання щоранку о 9:00 зʼявився 16 березня 2022 року після удару по Маріупольському драматичному театру. Україна стала однією з перших у світі, яка на офіційному рівні вшановує таким чином не лише військових, а й цивільних жертв. Культурологиня Катерина Даценко зазначає: «Наш ритуал — це, ймовірно, перша хвилина мовчання, яка присвячена ще й цивільним. Це поворотний момент у вшануванні вбитих Росією і тих, хто загинув за нашу незалежність».
Директор джерела Олександр Алфьоров додає, що ритуал повʼязаний із давніми правилами: «момент, коли необхідно прибрати зайвий галас, щоб згадати поіменно тих, хто загинув».
Закон № 4783-IX від 11 лютого 2026 року покладає організацію на місцеві громади. Обовʼязкові моменти — зупинка роботи комунальних підприємств, не повʼязаних із критичною інфраструктурою, та оголошення через місцеві засоби оповіщення. Формат для кожного міста чи села — свій. Закон не передбачає санкцій за порушення.
Експерти переконані, що щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання не залишиться навічно. Після перемоги почнеться нова дискусія про вшанування жертв. «Сьогодні наша мета, щоб країна жила одним ритмом, щоб ми жили в абсолютному розумінні, що девʼята година — це час вшанування загиблих за нашу країну», — підсумовує Алфьоров.
