Війна виявила глибокі суперечності в реальності. На папері все виглядає ідеально, а насправді трапляються помилки, які завдають непоправної шкоди природі. В охороні довкілля виправити вже нічого не вдасться. Ніхто не відновить знищені популяції рослин чи місця проживання червонокнижного карпатського тритона.
Будівництво на полонині Руні
Саме це відбувається на полонині Руні. За версією чиновників і бізнесу, вітряки принесуть лише користь: нові робочі місця, генерацію для половини Закарпатської області та енергонезалежність під час війни. Негативного впливу на природу нібито немає або його легко уникнути — для тритонів облаштують нові водойми, а птахів і кажанів відлякуватимуть спеціальними системами.
У реальності картина інша. Хребти зрізають, червонокнижні види нищать, а інформацію про знахідки ігнорують. Петиція про захист Карпат за кілька тижнів набрала понад 25 тисяч підписів, але це не вплинуло на ситуацію. Червонокнижний білоцвіт весняний біля однієї з платформ для вітряків уже знищили. Рослину зафіксували в травні. Про неї знало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Тепер на тому місці наскладали дерев’яних котушок для лінії електропередач.
Активісти регулярно виїжджають на Руну. Під час останніх відвідин побачили кран для монтажу перших вітрових установок. На ділянці, де планували залити фундамент, знайшли стійку популяцію лісової лілії — 11 особин різного віку. Це означає, що територію насправді не досліджували якісно. Звіт про оцінку впливу на довкілля викликає сумніви.
Кожну знахідку фіксують і повідомляють Закарпатській обласній адміністрації та іншим органам. Відповідь завжди одна: рослин там немає, потрібна нова комісія. Процес затягують, а рослини знищує важка техніка. Будівництво триває. Над черговим фундаментом почали працювати на початку місяця. За супутниковими знімками від 5 липня, підготовку ділянки під фундамент завершують.
Позиція міністерства
У лютому міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев писав про виконання всіх екологічних умов і прозорий моніторинг. Це стало одним із факторів, чому міністерство підтримало проєкт. Минула весна й половина літа, але дій чи комунікації щодо дотримання умов немає.
Громадськість вимагає від міністра забезпечити дотримання законодавства всіма сторонами. Потрібні прозорі процеси й однакові правила. Забудовник може формально дотримуватися норм, а насправді знищувати червонокнижні види без наслідків. Міністерство декларує сприяння, але реальних кроків не робить. У відповідь — мовчанка або відписки про погодження клопотання на створення заказника. Коли його створять і скільки популяцій до того встигнуть знищити?
Реальність показує: усе, що пише міністерство щодо будівництва на полонині Руні, — це слова без реального підґрунтя. У петиції вказані невідкладні заходи для порятунку Карпат. Потрібні конкретні кроки, які вирішать ситуацію. Поки лише громадськість не ігнорує загрозу. Це чергове нагадування міністерству, що в його назві є й третій пріоритет — довкілля, яким нехтують.
Андрій Тупіков, ветеран, біолог Української природоохоронної групи
Церковний Юрій