Нове масштабне дослідження 450 регіонів Західної Європи розкриває нерівномірність процесів старіння. Воно вказує на зони, де тривалість життя стрімко зростає.
Про це повідомляє джерело.
Протягом останніх 150 років у розвинених країнах фіксують стійке подовження життя. ХХ століття принесло прорив: перемога над інфекціями та успіхи в лікуванні серцево-судинних хвороб. Та науковці розділилися. Одні твердять про наближення до біологічної стелі. Інші вірять у невичерпаний потенціал організму.
Масштабний аналіз демографії
Дослідження охопило дані з 1992 по 2019 рік. Науковці вивчили смертність майже 400 мільйонів жителів 13 країн Західної Європи, зокрема Іспанії, Данії та Швейцарії. Складні статистичні методи відсіяли випадковості — як спека 2003 року чи епідемії грипу. Залишилися фундаментальні тренди.
Головний висновок оптимістичний: у регіонах-лідерах зростання тривалості життя не уповільнюється.
Темпи приросту:
- Чоловіки: +2,5 місяці щороку.
- Жінки: +1,5 місяці щороку.
У 2019 році, перед пандемією, лідери досягли 83 років для чоловіків і 87 — для жінок. Це спростовує теорію про непереборний “скляний дах”.
Та з середини 2000-х з’являється розрив. У 90-х відстаючі швидко наздоганяли. Після 2005-го прогрес зупинився.
Лідери: Північна Італія, Швейцарія, провінції Іспанії та Франції.
Аутсайдери: Східна Німеччина, Валлонія в Бельгії, частини Великої Британії. Тут прогрес завмер, а подекуди й відкотився.
Ключовий вік ризику
Нерівність пояснює смертність у 55–74 роки. У 1990-х вона падала завдяки медицині та змінам у способі життя. Сьогодні в деяких районах — як середземноморське узбережжя Франції чи частини Німеччини — ризик зростає.
Причини не лише медичні. Соціально-економічні фактори грають роль: криза 2008-го, якість харчування, куріння, алкоголь.
Майбутнє довголіття залежить від подолання соціальних прірв. Лідери розсувають межі. Більшість регіонів стагнує. Виклик — зробити медицину та високий рівень життя доступними скрізь.
Олексій Паламарчук