У зоні евакуації біля аварійної АЕС «Фукусіма» стрімко розмножуються гібриди диких кабанів і свійських свиней. Японські генетики з’ясували, чому ці тварини процвітають у радіоактивному середовищі.
Виникнення гібридів після катастрофи
Аварія на «Фукусімці» у 2011 році спорожнила регіон. Домашні свині втекли з ферм і почали схрещуватися з місцевими кабанами. Забруднена зона стала лабораторією для вивчення гібридизації.
У тканинах кабанів виявили цезій-137 у концентрації, що перевищує норму понад 300 разів. Без людей популяція гібридів почала вибухово зростати.
Таємниці ДНК: що дозволяє виживати
Вчені проаналізували зразки від 191 дикого кабана та 10 домашніх свиней за 2015–2018 роки. Дослідження охопило мітохондріальну ДНК, що передається по материнській лінії, та ядерну — від обох батьків.
Гени свиней у гібридах розмивалися за поколіннями. Через п’ять поколінь тварини за ядерним набором нагадували кабанів, але зберігали материнську мітохондріальну ДНК свиней. Гібриди продовжували схрещуватися з дикими особинами.
Ключова перевага — репродуктивна стратегія свиней. На відміну від кабанів з одним сезоном розмноження на рік, гібриди плідні цілий рік і мають численні виводки.
«Ми хочемо наголосити, що цей механізм, ймовірно, існує й в інших регіонах світу, де схрещуються дикі свині та кабани», — зазначив провідний автор дослідження Донован Андерсон з Університету Хіросакі.
«Отримані результати можна застосувати до управління дикою природою та стратегій боротьби зі збитками, завданими інвазивним видам. Розуміючи, що материнські лінії свиней прискорюють зміну поколінь, влада може краще прогнозувати ризики популяційного вибуху», — додав співавтор Шінґо Канеко.
Олексій Паламарчук