У народі цей день відомий як Хрещенський Святвечір або Голодна кутя, адже його звичаї тісно переплітаються з підготовкою до Водохреща.
Чому відзначають Хрещенський Святвечір
Хрещенський Святвечір припадає на переддень Водохреща, або Йордану. Цього дня згадують події Богоявлення, описані в церковних текстах. Він слугує часом підготовки до головного свята. У деяких регіонах це останній день колядування та щедрування. Як і інші свята різдвяного циклу, Надвечір’я Богоявлення сповнене урочистих звичаїв і обов’язкових традицій.
Традиції та обряди
Багато звичаїв цього дня нагадують різдвяні, але деякі безпосередньо пов’язані з Водохрещем.
Прибирання оселі
Вважалося, що святкування в неприбраній хаті відлякує щастя та добробут. Усі хатні справи намагалися завершити до настання темряви, бо на Водохреща робота по дому заборонена.
Освячення води
У церквах освячують воду, яка вважається не менш цілющою, ніж у день свята. Рідних, кути хати та подвір’я кроплять святою водою. Посуд для освячення прикрашають сухими квітами, як васильком чи безсмертником, що слугують оберегом від зла. На Поділлі випікали три пироги, які молодший член родини кусав під час освячення хати.
Піст і обрядова вечеря
Під час Надвечір’я Богоявлення дотримуються суворого посту. На стіл подають пісні страви: рибу, гречані млинці, вареники з капустою, кутю та узвар. Вечерю починають з куті, а потім частують курей для кращої плодючості.
Малювання хрестів
На Поділлі та Поліссі на вікнах, дверях і стінах малювали хрести крейдою або тістом зі святою водою, щоб оберігати оселю від злих сил.
Щедрування
На Галичині ходили щедрувати, приносячи гілки ліщини як оберіг. Господар висипав щедрівникам овес на добрий врожай.
Категоричні заборони
- Влаштовувати сварки, думати про когось погано чи битися — день має бути спокійним, щоб рік видався вдалим.
- Робити важку домашню роботу — це вважається неповагою до свята.
- Освячувати воду з поганими думками — рідина втратить цілющі властивості.
- Голосно кликати курей — за повір’ями, це може нашкодити домашній птиці.
