П’ятий рік війни стає переломним для мільйонів українців за кордоном. Цього року умови перебування в Європі суттєво зміняться. Багатьом доведеться обрати: залишатися чи повертатися додому.
Про це повідомляє джерело.
Межа у 5 років
4 березня 2022 року ЄС запровадив тимчасовий захист для мільйонів українців, переважно жінок і дітей, які тікали від війни. Цей статус надавав право легально перебувати в ЄС, працювати, отримувати медичну допомогу, освіту та соціальні послуги.
За п’ять років настрої змінилися. У 2022 році три чверті українців планували повернутися додому. Нині лише 43% розглядають таку можливість, а 17% точно не повернуться. Це дані Центру економічних стратегій (ЦЕС).
У вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендації щодо завершення тимчасового захисту. Переговори про майбутній статус українців розпочалися 5 березня 2026 року. Єврокомісари наголошують: продовження захисту у поточній формі малоймовірне.
Після березня 2027 року українцям доведеться легалізувати перебування на загальних підставах: через роботу, навчання чи інші програми країн ЄС.
Ключові цифри
Європа прийняла близько 5,3 млн з 5,9 млн українців у світі (дані УВКБ ООН). На кінець 2025 року тимчасовий захист у ЄС мали 4,35 млн українців. Найбільші групи — жінки (40%) та діти (31%). Частка чоловіків зросла до 29%.
За чисельністю прийнятих лідирують Німеччина, Польща та Чехія. За відносною кількістю до населення — Чехія, Польща та Словаччина.
ЄС виділив понад 34 млрд євро на підтримку українців: 15 млрд державам-членам, 13,6 млрд за політикою єдності, 1,4 млрд на прямі програми. На 2025–2027 роки планують ще 4 млрд з AMIF та BMVI.
Більшість українців працює і сплачує податки, підтримуючи економіку країн-господарів.
Українці на європейському ринку праці
На середину 2025 року 57% українців віком 20–64 років у Європі працевлаштовані, включно з самозайнятістю та неформальною роботою (дані УВКБ ООН). Найвищі показники — в Естонії (72%), Угорщині (71%), Великій Британії (69%), Польщі (68%), Болгарії (67%) та Чехії (66%). Найнижчі — у Швейцарії (29%), Норвегії (37%), Німеччині та Данії (по 39%) та Фінляндії (40%).
Близько 3% українців — підприємці. Та майже 60% працюють нижче кваліфікації. Серед осіб із вищою освітою понад третина зайнята на низькокваліфікованих роботах. Це пояснює 40% розрив у зарплатах з громадянами ЄС.
Мінімальна зарплата: у Польщі — 4806 злотих (майже 57 тис. грн) на місяць, у Чехії — 22 400 крон (46,5 тис. грн), у Німеччині — 13,9 євро (707 грн) за годину або близько 2482 євро на місяць до податків.
Найбільше працюючих: у Польщі — 900 тис., Чехії — 390 тис., Німеччині — понад 300 тис. У Німеччині нижчий відсоток зайнятості пояснюють суворими вимогами до дипломів, мови та соціальними виплатами. З 2022 року кількість українців зросла з 65 тис. до 373 тис., але 55 тис. мають короткі контракти. Рівень зайнятості — 37,5%.
Хто планує залишитися
За даними Єврокомісії, більшість українців хоче залишитися. Подальше перебування — компетенція національних урядів. Після 2027 року потрібні національні дозволи на основі:
- працевлаштування чи самозайнятості;
- навчання чи наукових проєктів;
- сімейних обставин («возз’єднання родини»);
- програм для висококваліфікованих (EU Blue Card).
«Ті, хто перебувають тут уже багато років, не повинні й надалі мати статус тимчасового захисту. Вони мають перейти на інші юридичні статуси», — пояснила спецпредставниця Єврокомісії Сільва Йоганссон.
За ЦЕС, 20% українців (870 тис.) уже мають такі документи. Решта 80% (3,4 млн) планують їх отримати або чекають інформації.
Ситуація за країнами
- Німеччина: живе майже 1,2 млн українців (до 25% біженців). Після 4 березня 2027 року — перехід на робочі візи, студентські, EU Blue Card, шлюб чи громадянство. Втрата пільг: медстрахування, компенсації за житло. За три роки статус змінили 14 тис. Планують скоротити виплати Bürgergeld, інтеграційні курси та житло. З 1,157 млн — 484 тис. чоловіків, 672 тис. жінок, 305 тис. неповнолітніх.
- Польща: введуть статус CUKR (гібрид спецрежиму та карти побиту). Захист до 2027 року, перехід на тимчасове чи постійне проживання. Обмежать виплати 800+ для дітей. Внесок українців: 328,6 млрд злотих у ВВП з 2022 року. Працює понад 857 тис.
- Чехія: суперечки блокують спрощення. Умови: 2 роки захисту, доходи понад 440 тис. крон/рік, податки, медстрахування, навчання дітей. На кінець 2025: 393 тис. під захистом, 80 тис. подали на довгострокове, дозволи — 16 тис.
- Данія: обмежить захист для новоприбулих з 14 регіонів України, особливо чоловіків 23–60 років без підтвердження звільнення від служби.
- Норвегія: аналогічно для військовозобов’язаних.
ЄС гарантує захист до березня 2027 року. Далі умови можуть відрізнятися.
«Якщо війна триватиме, ми надаватимемо притулок тим, хто тікає з України. Але масштаб може бути іншим — наприклад, лише для людей з небезпечних регіонів», — заявила спецпредставниця ЄС.
Хто повернеться, а хто ні
За оцінками ЦЕС, 2,1–3 млн українців залишаться за кордоном після війни. 20% ще не мають планів. До 24% у Німеччині, Польщі, Чехії вже мають постійні документи. Найменше шансів повернутися — у батьків студентів і сімей з дітьми.
Програма добровільного повернення готується, але масового репатріації 4–5 млн не чекають. У ЄС радять відвідувати Україну для оцінки умов. Особам з особливими потребами потрібен більше часу. Все залежить від економіки та миру. Пришвидшене членство України в ЄС могло б мотивувати.
«Щоб повернути людей, ми маємо дати їм перспективу», — зазначає старша дослідниця ЦЕС Ірина Іпполітова.
Останні зміни для біженців
ЄС продовжив тимчасовий захист до 4 березня 2027 року з узгодженим механізмом для країн-членів. Водночас у низці держав посилюють вимоги, скорочують виплати та пільги. Процедура переходу на постійні дозволи ускладнюється. Українцям доведеться адаптуватися до національних систем імміграції та підтримки.
У Німеччині більше не діє пільговий період для авто на українських номерах. Тепер загрожують штрафи за відсутність перереєстрації.
Олексій Паламарчук