Молодь демонструє значні прогалини в розумінні подій Майдану. Дослідження 2021 року показало, що 15% школярів взагалі не знають про Революцію Гідності, а тверді знання про ці події мають лише 8%.
Про це розповів Антон Дробович, керівник центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті.
Він нагадав, що події Революції Гідності стали моментом, коли українське суспільство чітко заявило: воно не допустить, щоб Росія впливала на геополітичний чи політичний вибір України.
“По-друге, українці продемонстрували, що саме український народ є джерелом легітимності та влади. І якщо влада може собі дозволити піти проти спільноти, то така влада перестає бути владою”, – зауважив він.
За словами експерта, це було повстання проти диктатури, яку намагався встановити Янукович.
“І хоча починалося все досить спокійно, але побиття студентів, спроби розгону Майдану, диктаторські закони – це стало маркерами цієї диктатури. І українське суспільство пройшло цей тест, зреагувавши належним чином”, – наголосив Дробович.
Експерт зазначив, що в Україні є люди, чия доросла свідомість формувалася саме під час і після Майдану.
“Є соціологічні дослідження, які проводить Музей Революції Гідності. Вони досліджують сприйняття Революції гідності суспільством, і те, як сприймаються практики вшанування пам’яті її учасників”, – поділився він.
Дробович підкреслив важливість цих досліджень.
“І їхня динаміка не є надто втішною. Є великі прогалини, особливо в частині обізнаності молоді з подіями Революції Гідності, з учасниками й загалом комемораціями”, – визнав він.
Дослідження 2021 року виявило, що 15% школярів не знають про Революцію Гідності, а тверді знання мають лише 8%.
“Це все ще залишається проблемою. Це однозначно була визначна подія, яка дуже сильно змінила світогляд людей. Але той факт, що фактично Революція Гідності майже одразу переросла в російську агресію, великою мірою не дає дистанціюватися від подій, щоб порефлексувати”, – пояснив Дробович.
Він додав, що українці з 2013 року ввійшли в АТО/ООС, а потім – у повномасштабну агресію Росії.
“Тому тут є така складність. Адже для повноцінного концептуального осмислення події – а вона була дійсно фундаментальною – зазвичай потрібна більша історична дистанція”, – зазначив спеціаліст.
Дробович зауважив, що українці переживають вир подій і сплеск насильства, борючись проти окупації.
“І ще й на залишках цих моральних сил рефлексуємо щодо цих подій. Це – величезний виклик для нашого соціуму. Далеко не кожна нація має такий цикл випробувань”, – підсумував експерт.
День Гідності та Свободи
День Гідності і Свободи заснували у 2014 році. Його відзначають 21 листопада, адже саме тоді почалися події, які змінили історію України. Йдеться про дві ключові революції незалежної держави.
22 листопада 2004 року стартувала Помаранчева революція – протести проти фальсифікацій на виборах президента. Після двох місяців акцій скасували перемогу Віктора Януковича, а новим президентом став Віктор Ющенко після повторного голосування.
Революція Гідності, відома як Євромайдан, розпочалася 21 листопада 2013 року. Протести спалахнули через відмову від євроінтеграції та перехід до проросійського курсу.
Олексій Паламарчук