Рада Безпеки ООН не прийняла проект резолюції про розблокування стратегічно важливого Ормузького протоки через вето Росії та Китаю.
Голосування та контекст блокади
Блокада протоки Іраном спричинила зростання цін на енергоносії. На Ормуз припадає близько 20% світових поставок нафти та газу. Це вплинуло й на Україну: подорожчало паливо, зросли ціни на газ для населення та бізнесу, а також постраждали агросектор.
Проект резолюції підготувала Бахрейн. За нього проголосували 11 країн, але рішення заблокували Москва та Пекін. Документ передбачав координацію оборонних зусиль для забезпечення безпеки судноплавства, повідомляє джерело.
Реакція США та ескалація
Постійний представник США в Раді Безпеки Майк Волтц після голосування заявив: “Первым шагом иранского режима было взять в заложники десятки американцев. Сейчас он берет в заложники Ормузский пролив – и вместе с ним пытается взять в заложники мировую экономику. Что ж, коллеги, возможно, это будет его последним шагом. Посмотрим”.
Рада Безпеки включає п’ять постійних членів з правом вето: США, Великобританію, Францію, Росію та Китай. Останні двоє заблокували проект, тоді як інші підтримали. Утрималися Колумбія та Пакистан, один із посередників переговорів між Іраном і США.
Джерело пише, що Тегеран припинив прямі переговори з США після погрози президента Дональда Трампа “уничтожить всю цивилизацию” в Ірані. Трамп видав ультиматум щодо розблокування протоки до 03:00 8 квітня за київським часом. Раніше він погрожував знищенням усієї країни та відкладав удари 23 березня через початок переговорів.
На тлі напруги ф’ючерси на Brent перевищили 111 доларів за барель, зараз — близько 109,5. Британія заявила, що не дозволить США використовувати свої авіабази для ударів по енергетичній чи цивільній інфраструктурі Ірану.
Олексій Паламарчук