Нове геологічне дослідження в Японській западині розкрило таємницю землетрусу 2011 року. Саме він викликав руйнівне цунамі та аварію на АЕС «Фукусіма-1». Джерело повідомляє про ключові знахідки вчених.
Слабкий шар глини як каталізатор
Масштабне зміщення тектонічних плит посилив тонкий і надзвичайно слизький шар глини. Він розташований на глибині близько 8 тисяч метрів. Ця глина утворилася приблизно 20 млн років тому з осадів, накопичених протягом 130 млн років на дні океану.
Вона виявилася настільки слабкою, що дозволила плитам зміститися на 50–70 метрів. Результат: різкий стрибок морського дна біля узбережжя Японії. Це посилило силу цунамі.
Рекордне буріння та нові дані
У 2024 році геологи на буровому судні Chikyu вирушили до району зіткнення плит. Експедиція встановила світовий рекорд Гіннеса з найглибшого наукового океанського буріння. Зразки керна показали розрив у 25–30-метровому шарі давньої глини. Вона діяла як природна «лінія розлому» між міцнішими породами.
Раніше вчені очікували найбільших зміщень на глибині. Та дані 2011 року свідчать про протилежне: ключовий рух стався у наймілкішій частині межі плит. Разом із століттями накопиченої напруги це вивільнило більше енергії, ніж прогнозували.
Подібні глинисті шари можуть пояснити й інші мегаземлетруси, як біля Суматри у 2004 році. Для підтвердження потрібні прямі зразки керна з тих зон.
Команда зараз працює над документальним фільмом. Він покаже процес дослідження та висновки про руйнівну силу землетрусу 2011 року.
