Президент США Дональд Трамп, попри заяви про повний контроль, може піти на поступки Ірану, аби укласти угоду й завершити війну. Про це пише джерело з посиланням на інформованих співрозмовників.
Зміни в дипломатії
Вашингтон і Тегеран лишаються далекими від згоди. Та пропозиція Трампа прийняти в Білому домі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху та президента Лівану Жозефа Ауна свідчить про швидкі зрушення.
На минулому тижні Трамп назвав ізраїльські удари по “Хезболлі” в Лівані “окремою сутичкою”, не пов’язаною з угодою про припинення вогню з Тегераном. Підштовхнувши Нетаньяху до паузи в бомбардуваннях, він усунув загрозу зриву переговорів.
Після безрезультатних консультацій у Пакистані Трамп стикається зі зростанням цін і падінням рейтингів. Це робить його гнучкішим до вимог Ірану, ніж видається з публічних заяв.
Ключові позиції сторін
“Я думаю, він готовий піти на більше компромісів, бо дуже хоче, щоб це закінчилося”, – зазначив високопосадовець країни Перської затоки.
Він додав: Трамп серйозно налаштований на переговори, але іранці не надають йому опції зберегти обличчя.
У четвер Трамп повідомив про можливий новий раунд на вихідних. “Іран хоче угоди, і ми дуже добре з ними спілкуємося”, – заявив він. Президент підтвердив червону лінію: Іран не матиме ядерної зброї. “Вони готові сьогодні на те, на що не були готові два місяці тому”, – наголосив він.
Трамп відкинув ідею 20-річного мораторію на збагачення урану, але не заперечив його цивільного використання в майбутньому. Білий дім утримався від уточнень.
“Президент Трамп, віце-президент Джей Ді Венс і команда чітко окреслили червоні лінії США”, – заявила прес-секретар Керолайн Левітт.
“Відчайдушне прагнення іранців до угоди посилиться через ефективну блокаду Ормузської протоки”, – додала вона.
США пропонують 20-річний мораторій, Іран – п’ятирічний. Трамп вимагає вивезення частково збагаченого урану до третьої країни. Тегеран відмовляється.
Іран витримує блокаду й бомбардування, контролюючи потоки через протоку. Світові лідери скептичні щодо швидкої угоди, адже ядерна домовленість 2015-го тривала два роки.
Блокада протоки мала нейтралізувати ключовий важіль Тегерана. Та вона посилює дефіцит нафти, ризикуючи глобальною рецесією та виснаженням ресурсів США з 10 тисячами моряків.
Чому це важливо. Іран закрив Ормузську протоку – шлях для значної частини світової нафти та ЗПГ із Саудівської Аравії, Кувейту, Катару та Іраку. Це визначає перебіг переговорів і стабільність ринків.
- Перший раунд у Пакистані провалився: Іран відкинув умови США.
- Залишилися три бар’єри: судноплавство в протоці, доля збагаченого урану, розмороження активів Тегерана.
- Переговори планують відновити до 21 квітня.
Олексій Паламарчук