Нове міжнародне дослідження руйнує міф: глобальне потепління не прискорює зміни в екосистемах. Навпаки, оборот видів у локальних спільнотах за останні десятиліття помітно гальмує. Про це повідомило джерело.
Результати масштабного аналізу
Науковці з Лондонського університету королеви Марії (QMUL) опрацювали величезну базу даних спостережень за біорізноманіттям. Вони вивчили морські, прісноводні та наземні екосистеми за останнє століття.
Екологи чекали протилежного. Зі зростанням температур види мали б швидко зникати з одних місць і з’являтися в інших. Це мало б спричинити бурхливу перебудову спільнот. Та аналіз виявив інше. Від 1970-х, коли потепління прискорилося, темпи заміни видів на інтервалах від одного до п’яти років систематично падали. Тенденція чітка: від наземних птахів до угруповань морського дна.
Причини феномену та попередження
Провідний автор, доктор Еммануель Нванкво, пояснює: природа діє як самовідновлювальний механізм. Один вид замінює інший поступово. «Однак нині цей «двигун» втрачає оберти», — наголошує він.
Співавтор, професор Аксель Россберг, додає: у деяких випадках плинність видів зменшилася на третину.
Щоб розкрити ефект, вчені застосували теорію «множинних атракторів». Її 2017 року запропонував фізик-теоретик Гай Бунін. Теорія пояснює, як види змінюють одне одного через внутрішні взаємодії — без кліматичних поштовхів. Нові дані підтверджують: внутрішня динаміка домінує.
Та сповільнення — не знак стабільності. Автори застерігають: це наслідок деградації довкілля й браку видів-«колонізаторів». Екосистеми втрачають силу оновлення. Відсутність змін у видовому складі не означає здоров’я. Навпаки, уповільнення сигналізує про виснаження біорізноманіття.
Олексій Паламарчук