Країнам ЄС доведеться витрачати на підтримку України до 5,6 мільярда євро на рік протягом невизначеного строку, якщо репараційний кредит у 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів не буде схвалено. Про це повідомляє джерело з посиланням на документи Європейської комісії.
Документ, розповсюджений серед урядів країн-членів ЄС, підкреслює фінансові наслідки відмови від використання російських активів для подальшого фінансування потреб України.
“Якщо такий план залишиться нерозглянутим, 27 держав-членів блоку повинні або дозволити спільні запозичення, які перевантажать і без того напружені національні бюджети мільярдами нових зобов’язань, або надати Україні прямі гранти на загальну суму 140 млрд євро”, – зазначає джерело.
Вартість обслуговування спільної позики на 140 мільярдів євро сягне 5,6 мільярда євро на рік. Наприклад, Франції доведеться платити майже 1 мільярд євро, Італії – 675 мільйонів євро. Бельгія, яка опирається використанню російських грошей для покриття українських потреб, платитиме майже 200 мільйонів євро на рік.
Натомість надання Україні репараційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ передбачатиме лише тимчасове “умовне зобов’язання” для держав-членів ЄС, як зауважує Єврокомісія.
Що таке репараційний кредит
Репараційний кредит на приблизно 140 мільярдів євро – це ідея, яку в Європейському Союзі обговорюють як один із можливих механізмів довгострокового фінансування потреб України. Йдеться не про традиційний кредит, а про фінансову схему, забезпечену замороженими активами Центрального банку Росії, що перебувають у країнах ЄС, насамперед у депозитарії Euroclear у Бельгії.
За цією концепцією ЄС залучає кошти на фінансових ринках під заставу російських активів і передає їх Україні. Повернення боргу в майбутньому формально покладається не на Україну, а на Росію – у вигляді репарацій після завершення війни. Тобто Євросоюз дає Україні кошти зараз, а в майбутньому, коли Росія буде юридично зобов’язана виплатити компенсації за завдані збитки, ці гроші підуть на погашення кредиту.
Для України це дає можливість отримати значний і довгостроковий фінансовий ресурс, необхідний для підтримки економіки, оборони та відновлення. Для Європи це спосіб підтримати Україну, не витрачаючи відразу величезні суми з бюджетів країн-членів, а використовуючи російські активи як фінансову основу.
Однак реалізація схеми стикається з труднощами. Бельгія, де зберігається більша частина заморожених активів, вимагає гарантій, що країна не матиме юридичних і фінансових ризиків, якщо Росія подасть позови чи оскаржить рішення.