Від 2023 року Україна офіційно відзначає Різдво Христове за новоюліанським календарем — 25 грудня. Святвечір тепер припадає на 24 грудня, завершуючи сорокаденний піст, що починається з 15 листопада.
Різдво вважається другим після Великодня великим святом. З ним пов’язано безліч традицій та обрядів, які передаються з покоління в покоління.
Особливості святкування Різдва в Україні
Здавна вважалося, що на Різдво має зібратися вся родина. Наші предки вірили: той, хто залишиться на самоті, ризикує блукати весь наступний рік.
Різдвяні традиції об’єднували не лише рідних, а й цілі громади. Вважалося, що порушення звичаїв одним мешканцем села може накликати невдачу на всіх.
Регіональні обряди підкреслювали цю єдність. Наприклад, бойки обмотували святковий стіл залізним ланцюгом і топталися по ньому родиною, аби скріпити зв’язки на рік. З тією ж метою вранці після Різдва господарі зв’язували ложки докупи.
Серед інших традицій — святкове вбрання, багата вечеря, вертеп та колядки.
Святвечір
Святкування починається з появою першої зірки, що символізує народження Христа. Тоді родина збирається за щедрим, але пісним столом з 12 стравами.
Вечерю розпочинає господар з молитви та куті. Алкоголь заборонений, розмови мають бути тихими. Важливо вшановувати померлих: для них лишають тарілку, ложку та келих, адже душі предків приходять на вечерю.
Після молитви господар бажає здоров’я та благодаті. Родина їсть лише ложками.
Упродовж вечері горить свічка — «Божа іскра любові». Кутю лишають до ранку для душ близьких. Вечір завершується привітаннями та колядками.
За традицією, заведено провідувати батьків і хресних, ділячись різдвяною радістю.
12 пісних страв
Після прибирання оселі господарі готували багату вечерю. На стіл ставили дванадцять пісних страв — на честь дванадцяти апостолів. Кожен мав скуштувати всі, аби рік був успішним.
Основна страва — кутя з пшениці чи рису, доповнена маком, горіхами та медом.
Кутю ставлять у центрі поряд зі свічкою. Традиційне меню включає:
- борщ та узвар — уособлюють мир у сім’ї та достаток;
- пампухи — символізують сонце, пісні голубці — радість і гостинність;
- вареники та каші — каші з гороху чи квасолі привертають родючість, вареники — ситість;
- страви з капусти та гриби — капуста означає міцність духу, гриби — зв’язок з природою;
- риба — символ здоров’я та добробуту.
Головні символи Святвечора
Традиційний символ — дідух, сніп із пшениці чи жита, що уособлює дух предків. Його ставили на покутті біля ікон.
Предки вірили: душі покійних охороняють ниви влітку, а на свята повертаються додому. Дідух захищав рід, символізував родючість та гармонію.
Щороку сніп оновлювали, бо старий втрачав силу.
Після свят дідух спалювали, аби відпустити душі та захистити від зла. На Опіллі його обмолочували на святого Василя. Зерно ділили: частину — колядникам, частину — худобі, решту — для посіву.
Напередодні вечері господар заносив сіно чи солому. Його розстеляли на підлозі, нагадуючи про ясла, де народився Ісус.
Вертеп та колядки
Одна з найяскравіших традицій — вертеп. Це вистава про народження Христа: ляльковий театр у скриньці чи живий спектакль. Головні герої — Марія, Йосип та немовля Ісус.
З сутінками починається колядування. Молодь і діти гуртуються, аби сповістити про радісну новину. Попереду — зірковий з Вифлеємською зіркою, за ним — дзвонар і міхоноша для дарунків.
Колядники співають пісні, розігрують сценки. Господарі віддячують монетами чи солодощами.
Чим більше колядників, тим щасливіший рік для родини.
Різдвяні прикмети та повір’я
В Україні чимало прикмет на Різдво. За 12 днів до свята забороняли важку роботу, дозволялося лише поратися біля худоби та готувати їжу.
У Святвечір не позичають гроші, аби не віддати достаток. Не йдуть далеко від дому, сідають за стіл у світлому вбранні.
Для захисту клали під стіл ядро чи серп. Під скатертину — монети на багатство, часник на здоров’я. Вранці монети клали у воду для вмивання, аби гроші липли до рук.
Погода віщувала рік:
- багато снігу чи іній — до гарних озимих; бурульки — вродить ячмінь; ожеледь — до горіхів;
- зоряне небо — сухе тепле літо; сніжна погода — мокре з урожаєм зерна;
- зелене Різдво — білий холодний Великдень.
Ясне полум’я свічки обіцяло спокійний рік, кіптява — труднощі.
Що одягають українці на Різдво
До свята готуються заздалегідь, створюючи святковий образ. За звичаєм, сідали за стіл у новому вбранні з вишивкою.
Традиційний одяг: вишиванка, розшитий пояс, нагрудник чи кептар, автентичний верх. Дівчата на коляду додавали яскраві хустки.
Особливості святкування Різдва у різних регіонах України
Різдво вражає різноманітністю. На заході панують вертепи та солом’яні павуки, що оберігають оселю.
На Прикарпатті носять кутю на цвинтар, на Волині лишають тарілку для померлих. Закарпатське меню — бобальки з маком та горіхами.
У центрі, на Київщині та Черкащині, роблять «чуб-чуб»: мати скубе дітей за волосся під час варіння куті, аби кури неслися. Тут і на Півдні візит до хрещених з вечерею за подарунки.
Південні та східні регіони славляться ярмарками та колядниками з восьмикутною зіркою.
На Поліссі — бурда з чорниць чи борщ на грибній заквасці. Дерева обв’язують соломою для врожаю.
Попри відмінності, Різдво об’єднує навколо спільних цінностей та коренів.
Олексій Паламарчук