Рідні зниклих безвісти та полонених вийшли на вулиці Сум, щоб нагадати про тих, хто досі не повернувся додому. Вони тримали портрети близьких і фотографувалися на тлі міських декорацій до Дня прапора та Дня Незалежності.
Історії родин, які чекають
Владислава прийшла на центральну вулицю Сум із прапором і портретом чоловіка. Тарас Лініцький зник безвісти 24 серпня 2025 року поблизу Вовчанська на Харківщині.
«Мій чоловік Тарас Лініцький зник безвісти на День Незалежності. Тепер це дуже болюча для мене дата, не знаю, як з цим жити. В той день він і ще сім побратимів вийшли на завдання. Усі восьмеро зникли безвісти. Через деякий час двоє хлопців повернулися додому, але жодних відомостей немає. Ми нічого не знаємо про Тараса. Я вийшла на центральні вулиці міста, щоб показати, що ми чекаємо, віримо і сподіваємося, що наші хлопці повернуться живими», – говорить жінка.
Алла тримає фотографію в рамці. На ній її син Володимир Пилипенко, який також зник безвісти поблизу Вовчанська. Понад два роки жінка чекає на нього.
«Мій син із початку повномасштабної війни захищав нас. 30 травня 2024 року він зник безвісти. Ми чекаємо і надіємося, що він повернеться живим, хоча жодної звістки досі не було. Сьогодні я тут, щоб підтримати наших полонених, зниклих безвісти та їхні родини. І, звичайно, щоб дати і собі, і їм надію на те, що ми все-таки дочекаємося своїх рідних», – говорить Алла.
Родина Мордовець фотографується на тлі жовто-блакитних крил, встановлених на вулиці Соборній. У руках вони тримають прапор із портретом рідного.
Сумський прикордонник 5-го загону Олександр Мордовець зник безвісти на Сумському напрямку біля Варачиного у вересні 2025 року.
«Ми пишаємося своїм сином. Він мужній, сміливий, безстрашний. Він – наша гордість, і ми надіємося, що він все-таки живий і повернеться. Він вирішив захищати нас із перших хвилин, як почалося повномасштабне вторгнення. Він йшов за людей, за Україну, за прапор. Для нього це не просто символ держави – це його життя», – говорить Ірина, мати Олександра.
«Я дуже хочу знову обійняти свого брата. Я хочу, щоб люди довкола бачили і пам’ятали тих, хто зник безвісти, хто у полоні, і тих, хто чекає на своїх рідних. Ми продовжуємо вірити, що все буде добре. Слава Україні!» – говорить Марія, сестра Олександра.
Обміни полоненими
19 серпня відбувся 77-й обмін полоненими між Україною та Російською Федерацією. Тоді звільнили 103 військовослужбовців. Серед них – військові, які захищали Маріуполь, а також Донецький, Луганський, Харківський, Запорізький, Херсонський, Дніпровський та Сумський напрямки.
24 серпня в межах спеціального етапу обміну в Україну через Білорусь повернулися десять військовослужбовців Збройних Сил та Національної гвардії України. Усі вони вважалися зниклими безвісти. Звільнені захищали Україну на Донецькому напрямку.
Олексій Паламарчук 
Церковний Юрій