Таємнича знахідка в печері
Череп віком майже 300 тисяч років, виявлений у вапняковій печері неподалік Салонік у 1960-х роках, досі ставить вчених у глухий кут. Знахідка не вписується в відоме дерево людської еволюції. Рештки не схожі ні на Homo sapiens, ні на неандертальця.
Череп вкритий товстим шаром темно-коричневого кальциту. Протягом сотень тисячоліть він зрісся зі стіною печери. Нижня щелепа не збереглася — її, ймовірно, зруйнувала кальцифікація. Спочатку дослідники припускали приналежність до Homo erectus чи неандертальців. Згодом розглядали раннього Homo sapiens. Та детальний аналіз спростував усі гіпотези.
Нове датування та гіпотези
Знахідка морфологічно подібна до 300-тисячолітнього черепа з Замбії, який відносять до Homo heidelbergensis — можливого спільного предка сучасних людей і неандертальців.
Датування грецького черепа давало розкид від 170 до 700 тисяч років. У 2025 році вчені застосували новий метод — визначення віку кальциту за урановим рядом. Результат: мінімум 286 тисяч років (±9 тисяч).
Професор Кріс Стрінгер, палеоантрополог Музею природознавства в Лондоні та співавтор дослідження, уточнив: реальний вік може бути дещо більшим, якщо кальцит утворився не одразу. Результати узгоджуються з віком африканського зразка. Вони підтримують ідею про єдину широку популяцію H. heidelbergensis, що охоплювала Європу й Африку в середньому плейстоцені.
«Однак, як це типово для вивчення еволюції людини, реальність, ймовірно, ще складніша, ніж припускає ця вже заплутана історія», — зазначається в дослідженні.
Олексій Паламарчук