Момент звернення військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби та скоїв злочин СЗЧ, до військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження служби свідчить про припинення цього злочину.
Про це повідомили в джерелі.
Рішення Касаційного кримінального суду
Таке рішення прийняв Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу військовослужбовця. Місцевий суд визнав його винуватим і засудив за ч. 5 ст. 407 КК України за самовільне залишення місця служби без поважних причин.
Суд першої інстанції на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
Аргументи захисту та висновки
У касаційній скарзі до Верховного Суду захисник стверджував, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище засудженого.
Скасовуючи вирок апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що, за матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР про самовільне залишення місця служби, із цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
У своєму зверненні військовий виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби.
Згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду скерували до Донецького зонального відділу. Наведені документи долучили до справи в ході судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали.
Ці фактичні дані не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження, хоча впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення.
