Делегації України, Росії та Сполучених Штатів продовжать тристоронні переговори в Абу-Дабі 1 лютого. Це відбувається на тлі погіршення економічної ситуації в країні-агресорі.
Авторитетне джерело пояснює: саме “нова економічна реальність” і загроза колапсу бюджету змусили Володимира Путіна шукати дипломатичний вихід із війни.
Нафтовий крах: порожній бюджет
Ключова причина зміни риторики Москви — різке падіння доходів від нафти та газу. Торік вони скоротилися майже на чверть. На російську нафтову галузь вплинули три фактори:
- Глобальне перенасичення ринку: країни ОПЕК+ збільшили видобуток, що збило світові ціни.
- Жорсткі санкції США: у жовтні президент Дональд Трамп запровадив обмеження проти “Роснефті” та Lukoil, посиливши полювання на “тіньовий флот”.
- Українські удари: атаки дронів на НПЗ і танкери в Чорному та Середземному морях спричинили дефіцит пального.
Цифри вражають: у грудні середня ціна російської нафти впала до $39 за барель, тоді як у серпні вона становила $57. Покупці вимагають знижок через ризики.
Економіка війни на межі
Війна коштує Росії близько $170 мільярдів на рік — це 30% річного бюджету. Раніше надприбутки покривали витрати, але тепер джерела вичерпуються. Дефіцит бюджету 2025 року сягнув $72 мільярдів — найвищий показник з 2009-го. Уряд підвищує податки для бізнесу й населення, що викликає невдоволення.
“Єдиний фактор, який може змінити ситуацію, — це економічний тиск на Росію. У Росії мають закінчитися гроші, щоб війна почала закінчуватися”, — цитує джерело президента України Володимира Зеленського.
Експерти переконані: усвідомлення кризи змусило російську делегацію сісти за стіл переговорів в ОАЕ, попри попередні відмови.
Водночас, за думкою Романа Костенка, попри активізацію дипломатії, Росія не демонструє реальної готовності до завершення бойових дій. Кремль затягує час, висуваючи нові умови та імітуючи процес.
