Під південною Польщею століттями розвивалося величезне соляне підземелля. Сьогодні колишня шахта Велички вражає туристів понад 245 кілометрами тунелів. Тут збереглася історія видобутку солі, що розпочався ще в неоліті.
Від неоліту до середньовічних шахт
Мільйони років тому море затопило землі біля Карпат. Після його висихання в породах утворилися гігантські поклади солі. Археологи виявили неподалік неолітичні знаряддя. Ними люди виварювали розсіл із природних джерел для їжі та консервування.
У XI–XII століттях джерела вичерпалися. Мешканці перейшли до свердловин, а згодом — до повноцінних шахт. З XIII століття Величка стала однією з найдавніших соляних шахт Європи. Видобуток тривав до 1996 року. Тоді комплекс отримав статус об’єкта ЮНЕСКО та національного пам’ятника Польщі.
Туристичний рай на глибині 327 метрів
Шахта перетворилася на унікальний комплекс із каплицями, музеями та соляними скульптурами. Дев’ять рівнів спускаються на 327 метрів углиб. Найяскравіший об’єкт — каплиця Святої Кінги на глибині понад 100 метрів. Шахтарі вирізали в солі барельєфи, люстри та статую Івана Павла II. Тут є копія «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі.
Шахту відвідували Гете, Гумбольдт і Коперник. Сьогодні кожен може спуститися за 143 злотих — близько 40 доларів США. Підземний світ чекає на допитливих мандрівників.
Олексій Паламарчук