Череп віком близько 300 тисяч років, виявлений у грецькій печері, поставив вчених у глухий кут. Знахідка не вписується в традиційне дерево еволюції людини. Вона не схожа ні на Homo sapiens, ні на неандертальця.
Знахідка з минулого століття
Рештки знайшли в 1960-х у вапняковій печері поблизу Салонік. Череп вкрився товстим шаром темно-коричневого кальциту й зрісся зі стіною. Нижня щелепа не збереглася через тривалий процес кальцифікації.
Спочатку вчені припускали приналежність до Homo erectus чи неандертальців. Пізніше розглядали раннього Homo sapiens. Детальний аналіз спростував усі версії: жодних характерних ознак.
Свіже датування та гіпотези
Череп морфологічно схожий на 300-тисячолітній зразок із Замбії, який відносять до Homo heidelbergensis. Цей вид вважають можливим спільним предком сучасних людей і неандертальців.
Датування раніше давало розкид від 170 до 700 тисяч років. У 2025 році застосували новий метод — визначення віку кальциту за урановим рядом. Результат: щонайменше 286 тисяч років (±9 тисяч).
Професор Кріс Стрінгер, палеоантрополог Музею природознавства в Лондоні та співавтор дослідження, зазначив: реальний вік може бути дещо більшим, якщо кальцит утворився не одразу. Результати узгоджуються з африканським зразком. Вони підтримують ідею про єдину широку популяцію H. heidelbergensis в Європі й Африці в середньому плейстоцені.
«Однак, як це типово для вивчення еволюції людини, реальність, ймовірно, ще складніша, ніж припускає ця вже заплутана історія», — йдеться у статті.