На фронті українські війська дедалі частіше застосовують наземні роботизовані комплекси (НРК). Бійці 225-го штурмового полку називають свій дрон «Манюнею». Ця компактна машина щоночі доставляє їжу, воду, боєприпаси. Вона також евакуює поранених, яких неможливо вивезти звичайним транспортом.
На Запорізькому напрямку НРК стали ключовим елементом логістики.
Скритність і потужність наземних комплексів
Дрон здатний перевозити понад 250 кілограмів вантажу. Його переваги — висока скритність і прохідність.
«Вона доставляє БК, продукти харчування, звідти забирає 300-х, 200-х. Буває таке, на жаль. Перед тим, як вона виїжджає, ми перевіряємо стан її візуально. Колеса ми називаємо „луноходи“, бо вони наче схожі на них. Тут просто гума без камер — вона не боїться проколів та уламків», — каже військовий.
Бійці налагодили естафетну систему. «Манюня» підвозить вантаж до точки перевантаження. Там естафету приймають «Кажани» — великі повітряні дрони.
Евакуація поранених: реальна історія порятунку
Найважливіша роль НРК — порятунок бійців. Дениса не могли евакуювати чотири дні. Під час ротації його групу атакували російські FPV-дрони.
Через ворожі дрони в небі медичні автівки не могли пройти. Допомога прийшла на гусеницях «Манюні».
«Турбо», бойовий медик 225-го ОШП: «Зробили це роботом. Хлопці за допомогою НРК це зробили. Це спільна робота, ціла спецоперація».
У Дениса виявили вогнестрільно-сліпе поранення та підозру на перелом гомілки. Після першої допомоги й знеболення його відправили до шпиталю.
Андрій, лікар-хірург: «Після нашої точки він вже їде в лікарню, де є повний спектр обстежень і можна прооперувати людину. Треба з ними розмовляти, підбадьорювати, що все буде добре».
Керівниця стабпункту Олена підкреслює: супровід бійця триває після перев’язки. Медики стежать за лікуванням, допомагають із реабілітацією та протезуванням через фонди.
НРК працюють на Запоріжжі щоночі. Поки в небі триває війна дронів, на землі «Манюні» дають піхоті шанс на виживання.
Олексій Паламарчук