БМП Кевлар-Е — це експериментальна бойова машина піхоти, яку українські інженери створили на шасі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика». Вона поєднує компактні розміри, амфібійні якості та посилений захист, щоб перевозити десант і вести прицільний вогонь у найскладніших умовах. Прототип вийшов за межі виставкових стендів і реально захищав Харків у перші місяці повномасштабного вторгнення.
Українські конструктори взяли перевірене легке гусеничне шасі, зняли артилерійську башту і на її місці збудували надбудову для десантного відділення. Результат — машина масою до 15,5 тонни, здатна рухатися по воді, долати болота та швидко реагувати на загрози. Назва «Кевлар» невипадкова: вона натякає на композитні рішення в броні, які підвищують живучість без надмірного збільшення ваги.
Сьогодні БМП Кевлар-Е залишається символом української оборонної кмітливості — коли з наявних компонентів народжується техніка, яка реально працює на передовій.
Історія створення та розробка проєкту
У 2017 році харківська компанія «УкрІннМаш» почала роботу над новою легкою БМП. Інженери шукали спосіб швидко посилити можливості механізованих підрозділів, використовуючи вже освоєне шасі МТ-ЛБ, на базі якого побудували і «Гвоздику». Замість 122-мм гармати з’явилася надбудова, що збільшила висоту десантного відсіку, а на даху встановили дистанційний бойовий модуль.
Перші публічні фото прототипу з’явилися восени 2020 року. У червні 2021-го машину показали на міжнародній виставці «Зброя та безпека» в Києві. Тоді ж виробник розкрив ключові технічні рішення: нові корпуси з необхідним рівнем бронювання, сучасну систему кругового відеоспостереження та плани щодо заміни двигуна на сучасніші зразки західного або азійського виробництва.
Війна прискорила випробування. Уже в лютому-березні 2022 року прототип опинився під Харковом, де брав участь у боях. Це був не просто показовий зразок — машина виконувала реальні бойові завдання, перевозила піхоту та підтримувала її вогнем. За даними відкритих джерел, станом на 2023–2026 роки єдиний побудований екземпляр продовжує перебувати в строю.
Конструкція та технічні параметри БМП Кевлар-Е
В основі лежить модифіковане шасі МТ-ЛБ, добре відоме своєю прохідністю та амфібійними якостями. Замість важкої артилерійської башти інженери встановили надбудову, яка дозволила розмістити шість десантників у відносному комфорті. Загальна довжина машини — 7300 мм, ширина — 3000 мм, висота по корпусу — 2700 мм. Дорожній просвіт становить 400 мм, колія — 2500 мм, база — 4445 мм.
| Параметр | Значення | Примітка |
| Повна маса | до 15,5 т | Відповідає масі «Гвоздики» |
| Екіпаж / десант | 3 + 6 осіб | Командир, наводчик, механік-водій + десант |
| Максимальна швидкість по шосе | 60 км/год | На твердому покритті |
| Швидкість по ґрунту | 26–32 км/год | Середня якість дороги |
| Швидкість на плаву | 4–6 км/год | Залежить від умов |
| Час підготовки до плаву | не більше 20 хв | Швидке розгортання |
| Подолання водної перешкоди | до 300 м | При хвилі до 0,15 м |
Двигун на демонстраційному зразку — ЯМЗ, однак розробники планували встановлювати сучасніші силові установки з США, Європи чи Азії. Підвіска та трансмісія залишилися від базового шасі, що забезпечує високу прохідність у лісах, болотах і снігу, типових для українського ландшафту.
Озброєння та бойові можливості
На даху встановлено бойовий модуль БМ-3М «Штурм» з 30-мм автоматичною гарматою. Модуль дозволяє вести вогонь з місця, на ходу та навіть на плаву на відстані до 5000 метрів. Цілі — броньована техніка, легкі укриття, низьколітаючі гелікоптери та морські цілі біля берега.
Планувалася уніфікація з модулем «Парус», який уже використовують на БТР-4. Це спрощує логістику та ремонт. Система кругового відеоспостереження дає екіпажу та десанту повну картину навколо машини навіть уночі чи в диму. Така «цифрова обізнаність» суттєво підвищує шанси на виживання в сучасному бою, де дрони та снайпери становлять постійну загрозу.
Броня та захист: чому саме «Кевлар»
Бронезахист відповідає стандарту НАТО STANAG 4569 рівень 2 у балістичній та протимінній частині. Лобова проекція витримує вогонь 12,7-мм великокаліберного кулемета. Бортові та кормові листи захищають від 7,62-мм стрілецької зброї, включно зі снайперськими гвинтівками СВД. Протимінний захист розрахований на 4 кг тротилу під гусеницею або 2 кг під днищем.
Ці показники не поступаються, а в деяких аспектах перевершують захист БТР-4. Композитні вставки, які й дали машині назву «Кевлар», дозволяють зменшити вагу при збереженні живучості. Для легкої машини це критично важливо: вона не тоне в болоті і не стає легкою мішенню для протитанкових засобів.
Українські військові, які експлуатували прототип під час оборони Харкова, відзначали, що машина почувалася впевнено в умовах міської забудови та на перетині водних перешкод, де важчі БМП часто застрягали або ставали вразливими.
Мобільність на суші та воді
Легка маса та гусеничний хід дають БМП Кевлар-Е перевагу там, де важка техніка безпорадна. Машина долає підйоми до 35°, крен до 25°, вертикальну стінку 0,7 м. На воді вона рухається зі швидкістю 4–6 км/год і може форсувати річки завширшки до 300 метрів після 20-хвилинної підготовки.
Такі якості особливо цінні в північних та східних регіонах України, де болота, річки та весняне бездоріжжя часто стають головними перешкодами. БМП Кевлар-Е здатна слідувати за танками, швидко перекидати десант через водні рубежі та вести вогонь, не виходячи з води.
Бойове застосування та поточний статус
У 2022 році прототип реально став на захист Харківщини. Він перевозив піхоту, підтримував її вогнем і діяв у складі імпровізованих груп. Незважаючи на експериментальний характер, машина показала надійність і не підвела в критичні моменти.
Станом на 2026 рік єдиний екземпляр продовжує перебувати в строю. Це рідкісний випадок, коли прототип не залишився на полігоні, а пройшов бойове хрещення і досі корисний. Така доля підкреслює практичну цінність рішення: швидко створити потрібну техніку з наявних компонентів.
Цікаві факти про БМП Кевлар-Е
Факт 1. Назва «Кевлар-Е» з’явилася не через пряме використання тканини Kevlar, а як символічний акцент на композитних рішеннях броні, які роблять машину легшою та живучішою — подібно до того, як кевларові жилети захищають піхотинців.
Факт 2. За всю історію проєкту побудували лише один повноцінний прототип. Це типова ситуація для українських оборонних стартапів воєнного часу: ідея народжується швидко, а серійне виробництво стримується ресурсами та пріоритетами.
Факт 3. Машина зберігає класичне західне компонування з переднім розташуванням двигуна, що покращує ергономіку десантного відсіку порівняно з деякими радянськими зразками.
Факт 4. Система кругового відеоспостереження дозволяє десанту бачити обстановку навколо навіть при закритих люках — це критично важливо при діях у міській забудові чи під обстрілом дронів.
Факт 5. БМП Кевлар-Е планували уніфікувати за бойовим модулем з БТР-4, що спрощує постачання боєприпасів та ремонт у польових умовах.
Факт 6. Швидкість підготовки до плаву — всього 20 хвилин — дозволяє екіпажу швидко реагувати на появу водної перешкоди без тривалої зупинки колони.
Факт 7. Прототип став одним із перших прикладів, коли українська приватна компанія перетворила артилерійське шасі на повноцінну БМП, а не просто на «шушпанцер».
БМП Кевлар-Е продовжує нагадувати, що навіть обмежені ресурси та старий радянський спадок можуть стати основою для сучасних і ефективних рішень. Українські інженери довели: головне — не кількість тонн броні, а точність розрахунку, швидкість реалізації ідеї та реальна бойова перевірка. Ця машина досі на службі — і це найкраща оцінка її конструкції.
Олексій Паламарчук