БТР-90, відомий також під назвою «Росток» або ГАЗ-5923, — це російський колісний бронетранспортер 8×8, який поєднав у собі риси класичного БТР і бойової машини піхоти. Машина важить понад 20 тонн, несе 30-мм автоматичну гармату, автоматичний гранатомет, спарений кулемет і протитанковий ракетний комплекс «Конкурс-М». Вона здатна розвивати швидкість понад 100 км/год на шосе, долати водні перешкоди без підготовки та розвертатися на місці завдяки особливій трансмісії.
Прийнятий на озброєння у 2008 році, БТР-90 так і не перейшов у повноцінне серійне виробництво. Зібрали лише обмежену установчу партію — за різними оцінками, від дюжини до близько 150 одиниць включно з прототипами. У 2023 році поодинокі екземпляри несподівано з’явилися в боях під Авдіївкою, ставши одним із найрідкісніших зразків техніки на фронті.
Ця бронемашина залишається яскравим прикладом амбіційного проєкту, який випередив час за технічними рішеннями, але програв у економіці та логістиці. Для початківців вона демонструє, як еволюціонувала ідея захищеного транспорту піхоти. Для досвідчених читачів — це урок про баланс між інноваціями, вартістю та реальними потребами армії.
Історія розробки: від ідеї 1990-х до обмеженої партії
Роботи над БТР-90 розпочалися на Горьковському автомобільному заводі (ГАЗ) на початку 1990-х. Конструктори хотіли створити машину, яка б значно перевершила БТР-80 за вогневою потужністю, захистом та мобільністю. Перший прототип показали публіці у 1994 році. Державні випробування завершили лише у 2004-му.
9 червня 2008 року наказом міністра оборони Росії № 324 БТР-90 офіційно прийняли на озброєння — це був перший новий колісний бронетранспортер, який потрапив до армії після розпаду СРСР. Планували розгорнути серійне виробництво на Арзамаському машинобудівному заводі з 2011 року.
Проте вже у 2011-му Міністерство оборони відмовилося від закупівель. Причини — висока вартість машини (близько 500 тисяч доларів проти 350–400 тисяч за БТР-82А) та перегляд концепції розвитку сухопутних військ. Натомість зробили ставку на глибоку модернізацію БТР-80 у вигляді БТР-82А, а згодом — на принципово нову платформу «Бумеранг». У 2015 році на параді Перемоги в Москві офіційно оголосили про згортання програми БТР-90.
За весь період виготовили лише установчу партію та дослідні зразки — машина так і не стала масовою.
Конструкція та ключові технічні особливості
БТР-90 — це класична схема з переднім розташуванням водія, центральною баштою та кормовим моторним відсіком. Корпус зварений зі сталевих броньових листів. Лобова частина посилена, днище має V-подібну форму для кращого захисту від мін.
Однією з головних інновацій стала бортова інформаційно-управляюча система (БІУС) — перша у вітчизняних бронетранспортерах. Вона автоматизує контроль двигуна, трансмісії, діагностику несправностей та видає екіпажу рекомендації. Це значно знижує навантаження на командира та механіка-водія в динамічному бою.
Трансмісія гідромеханічна, реверсивна. Вона дозволяє передавати різну потужність на борти, що забезпечує не тільки звичайне керування, а й розворот на місці — колеса одного борту обертаються вперед, іншого — назад. Така можливість рідкісна для колісної техніки і дуже цінна в міських умовах або на вузьких дорогах.
Підвіска незалежна торсіонна з гідравлічними амортизаторами на всіх восьми колесах. Є система централізованого підкачування шин — водій може змінювати тиск прямо з місця, адаптуючись під ґрунт чи сніг. Навіть при пошкодженні кількох коліс машина здатна продовжити рух.
Порівняння з попередниками та сучасниками
| Характеристика | БТР-80 | БТР-90 | БТР-82А |
|---|---|---|---|
| Бойова маса, т | 13,6 | 20,9–22 | 15,4–16 |
| Потужність двигуна, к.с. | 260–300 | 510 | 300 |
| Макс. швидкість по шосе, км/год | 80 | понад 100 | 80–100 |
| Запас ходу, км | 600 | 800 | близько 600 |
| Основне озброєння | 14,5 мм КПВТ | 30 мм 2А42 + АГС-17 + ПТРК | 30 мм 2А72 |
| Екіпаж + десант | 3 + 7 | 3 + 7 | 3 + 7 |
Порівняння показує, наскільки БТР-90 вирвався вперед за вогневою потужністю та динамікою, але заплатив за це масою та складністю. БТР-82А став компромісним варіантом — дешевшим і простішим у виробництві.
Озброєння та вогнева міць
Основу вогневої сили становить башта від БМП-2 з 30-мм автоматичною гарматою 2А42 (боєкомплект 500 снарядів). Гармата має два стрічки — бронебійні та осколково-фугасні снаряди. Вона ефективно працює по легкій бронетехніці, живій силі та низьколітаючим цілям на відстані до 4 км. Озброєння стабілізоване у двох площинах, що дозволяє вести прицільний вогонь у русі.
Спарений 7,62-мм кулемет ПКТ (2000 патронів) доповнює гармату на ближніх дистанціях. Автоматичний гранатомет АГС-17 (або АГС-30М у деяких варіантах) з 400 гранатами призначений для придушення піхоти в окопах та укриттях.
Чотири протитанкові керовані ракети 9М113 «Конкурс-М» дають можливість боротися з танками на відстані до 4 км. Це вже рівень не просто транспортера, а повноцінної колісної бойової машини піхоти.
Десантники можуть вести вогонь зі штатної зброї через бійниці в бортах. Бічні двері з відкидними панелями дозволяють виходити під прикриттям корпусу — це важлива деталь для безпеки при десантуванні під обстрілом.
Захист екіпажу та десанту
Броня БТР-90 помітно сильніша за БТР-80. Лобова проєкція витримує влучання 14,5-мм куль, борти — вогонь крупнокаліберних кулеметів та уламки. V-подібне днище краще розсіює енергію мінного вибуху.
За бажанням машину можна дооснастити динамічним захистом ( ERA) та додатковими броньовими модулями. Є система колективного захисту від зброї масового ураження, автоматична протипожежна система та димові гранатомети (шість штук).
Екіпаж із трьох осіб (водій, командир, навідник) розміщується зручно. Навідник та командир працюють у башті з комбінованими денними та нічними прицілами. Деякі варіанти отримували тепловізори.
Рухливість, прохідність та здатність до плавання
510-сильний дизель ЯМЗ 2В-06-2С (запозичений від БМД-3) забезпечує чудову динаміку для 22-тонної машини. Питома потужність — близько 24 к.с. на тонну. БТР-90 легко розганяється до 100+ км/год на шосе, зберігає високу середню швидкість на пересіченій місцевості.
Повний привід 8×8, незалежна підвіска та система підкачування шин дають відмінну прохідність. Машина долає рови до 2,1 м, вертикальні стінки 0,8 м, підйоми 60 %. Радіус розвороту — всього 6 м завдяки можливості бортового розвороту.
Амфібійні якості — одна з сильних сторін. Корпус герметичний, два водомети в кормі розганяють машину на воді до 9–12 км/год. Підготовка до плавання мінімальна — закрити повітрозабірники та увімкнути помпи. Це дозволяє форсувати річки там, де мости знищені або заміновані.
Бойове застосування та сучасний статус
У жовтні 2023 року поодинокі БТР-90 вперше зафіксували в боях під Авдіївкою в складі 114-ї окремої мотострілецької бригади. Це стало несподіванкою — машина вважалася майже музейним експонатом.
Російські джерела та західні спостерігачі відзначили, що БТР-90 використовували в штурмових колонах для підтримки танків. Однак через вкрай малу кількість (близько десятка боєготових машин) та відсутність налагодженої логістики ці екземпляри швидко стали проблемними. Вже у грудні 2023 року з’явилися кадри покинутої машини в тому ж районі.
Станом на 2026 рік БТР-90 залишається в обмеженій експлуатації, переважно в підрозділах Національної гвардії Росії. Масового відновлення виробництва не планується — пріоритет віддано «Бумерангу» та модернізованим БТР-82АМ.
Цікаві факти про БТР-90
- Перша цифрова «нервова система». БТР-90 став першим вітчизняним бронетранспортером з повноцінною бортовою інформаційно-управляючою системою. БІУС не просто показує дані — вона аналізує стан агрегатів і підказує екіпажу оптимальні режими роботи.
- Розворот на місці. Завдяки спеціальній трансмісії машина може крутитися навколо своєї осі, як гусеничний танк. Це критично важливо під час маневрування в міській забудові чи на лісових дорогах.
- Двигун від десантної машини. 510-сильний мотор ЯМЗ 2В-06-2С запозичили безпосередньо з БМД-3. Це рішення дозволило важкій колісній платформі зберігати відмінну динаміку та прохідність.
- Бічні двері замість кормового трапу. На відміну від багатьох західних БТР, десант виходить через бічні двері з відкидними щитами. Це дає додатковий захист під час висадки під вогнем.
- Рідкісний гість на фронті. У 2023 році в боях під Авдіївкою воювало, ймовірно, менше десятка таких машин. Кожна з них — фактично музейний експонат, який раптово опинився в реальному бою.
- Потенціал для модернізації. На базі шасі БТР-90 розробляли варіанти з 100-мм гарматою («Бахча-У») та комплексом «Корнет». Жоден з них не пішов у серію, але ідеї залишилися в наступних проєктах.
БТР-90 так і не став масовою машиною, але залишив помітний слід в історії російської бронетехніки. Він показав, наскільки далеко можна просунути колісну платформу, якщо не економити на потужності та електроніці. Сьогодні, коли дрони та високоточна зброя домінують на полі бою, досвід створення таких «важких» колісних бойових машин набуває нового значення — як приклад того, як технології випереджають економіку та логістику.
Машини, які все ж потрапили на фронт у 2023-му, довели свою боєздатність, але також наочно продемонстрували, чому малосерійна техніка рідко стає надійним інструментом у затяжній війні. Історія БТР-90 — це одночасно історія технічної сміливості та жорстких реалій військового виробництва.
Олексій Паламарчук