Еволюційні біологи та антропологи виявили причину масових проблем із прикусом у сучасних людей. Вона полягає не в генетичних дефектах, а в радикальній зміні способу життя. Щелепи просто не отримують потрібного фізичного навантаження, як у давніх мисливців-збирачів, і не досягають належних розмірів.
Великі зуби в недоразвинених щелепах
Біологічний антрополог Пітер Унгар порівнює це з старим будинком, де дверні отвори менші не через генетику власників, а через умови життя та харчування. Розмір зубів — емалі й дентину — визначається генами і лишається стабільним. Натомість розмір щелепи залежить від зовнішніх факторів у дитинстві.
У давнину люди жували тверду, волокнисту їжу та м’ясо. Це навантаження активізувало остеобласти — клітини, відповідальні за ріст кісток. Щелепи ставали широкими й довгими, вміщуючи всі зуби без проблем.
М’яка їжа та еволюційна невідповідність
Сьогодні діти їдять переважно м’яку, оброблену їжу — пюре, смузі. Без “тренування” щелепи недорозвиваються. Постійні зуби, розраховані на простір мисливця, стикаються з тіснотою.
Звідси криві зуби, що наїжджають один на одного, проблеми з зубами мудрості, які не вміщаються, та апное сну через брак місця для язика.
Ортодонтія з’явилася наприкінці XIX століття з поширенням промисловості та м’якої дієти. Перші пристрої були громіздкими й болючими. Сучасні капи та непомітні брекети виправляють цю еволюційну невідповідність. Вчені зазначають: повернення до жорсткої їжі ризиковане, тож ортодонт — оптимальний вибір.
Олексій Паламарчук